Поради батькам

  07.01.2016 

 

  Ожеледиця

Щорічно Міністерством охорони здоров'я України реєструється сумна статистика травмувань, пов'язаних з ожеледдю: за небезпечний сезон лікарі надають допомогу тисячам громадян, які постраждали на льоду.

Ми пропонуємо вам прості рекомендації, як уберегтися від значних неприємностей у період ожеледиці.

Перед виходом із будинку.

• Змайструйте на підошви та каблуки вашого взуття "льодоступи":
  • прикріпіть на каблук перед виходом шматок поролону (за розмірами каблука) або лейкопластиру;
  • наклейте лейкопластир чи ізоляційну стрічку на суху підошву і каблук (хрест-навхрест або східцем) і перед виходом натріть піском (на один - два дні вистачає);
  • натріть наждаковим папером підошву перед виходом, а краще прикріпіть його на підошву (але від води піщини наждакового паперу рано або пізно обсипаються);
  • намажте на підошву клей типу "Момент" та поставте взуття на пісок, після цього сміливо виходьте на вулицю.
• Пам'ятайте, що кращими для льоду є підошви з мікропористої чи іншої м'якої основи та без великих каблуків.
• Людям похилого віку краще в "слизькі дні" взагалі не виходити з будинку. Але якщо потреба змусила, не соромтеся взяти палицю з гумовим наконечником або з шипом. Якщо у вас з собою торба, то вона повинна бути тільки такою, що можна носити через плече. Пам'ятайте, що дві третини травм люди старші 60 років одержують при падінні.
• Прогулянки вагітних жінок в ожеледицю без супроводження -небезпечні для здоров'я.
• Не виходьте без потреби на вулицю, якщо ви слабкі та неспритні. Зачекайте поки не приберуть сніг і не розкидають пісок на обмерзлий тротуар.

Як можна зменшити ризик травм у ожеледицю.

• Будьте напоготові про всяк випадок під час ходьби в такі дні - впасти.
• Ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, а ступайте на всю підошву. Руки повинні бути не зайняті торбами. Пам'ятайте, що поспіх збільшує небезпеку слизоти, тому виходьте із будинку не поспішаючи.
• При порушенні рівноваги - швидко присядьте, це найбільш реальний шанс утриматися на ногах.
• Падайте в ожеледицю з мінімальним збитком для свого здоров'я. Відразу присядьте, щоб знизити висоту. У момент падіння стисніться, напружте м'язи, а доторкнувшись до землі, обов'язково перекотіться - удар, спрямований на вас, розтягнеться і витратить свою силу при обертанні.
• Не тримайте руки в кишенях - це збільшує можливість не тільки падіння, але і більш важких травм, особливо переломів.
• Обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони покриті льодом. Крім того, вони можуть бути погано закріплені і перевертатися, що додає травмувань.
• Не прогулюйтеся з самого краю проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких дорогах особливо. Можна впасти та вилетіти на дорогу, а автомобіль може виїхати на тротуар.
• Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та у ожеледицю. Пам'ятайте, що у ожеледицю значно збільшується гальмовий шлях машини і падіння перед автомобілем, що рухається, приводить як мінімум до каліцтв, а можливо і до загибелі.
• Небезпечні прогулянки в ожеледицю в нетверезому стані. У стані сп'яніння травми частіше всього важкі, всупереч переконанню, що п'яний падає завжди вдало. У стані сп'яніння люди не так чутливі до болю і при наявності травми своєчасно не звертаються до лікаря, що завдає згодом додаткові проблеми та неприємності.
• Якщо ви впали і через деякий час відчули біль в голові, нудоту, біль в суглобах, утворилися пухлини - терміново зверніться до лікаря в травмпункт, інакше можуть виникнути ускладнення з поганими наслідками.
• Тримайтеся подалі від будинків - ближче до середини тротуару. Взимку, особливо в містах, дуже велику небезпеку являють собою бурульки. Найбільшу небезпеку бурульки становлять у період танення льоду та снігу.

01.01.2016

 Як захистити себе від морозу і уникнути обмороження

Найближчим часом синоптики прогнозують посилення морозів до 15-20градусів. У зв'язку з цим надзвичайно важливо знати та виконувати основні правила поведінки в умовах низьких температур.

Правила захисту від морозів

Якщо Ви будете слідувати простим правилам, то зможете стати менш чутливими до морозів

 Лікарі рекомендують утримуватися від вживання алкоголю та куріння. Не потрібно курити на вулиці. Холодне повітря проникає в дихальну систему, що підвищує ризик захворювань бронхітом і запаленням легенів. Крім того, температура тіла курця і випившої людини знижується набагато швидше, ніж зазвичай.

Також потрібно правильно підбирати одяг. Краще надіти декілька тонких кофт, ніж одну щільну, а рукавички варто замінити рукавицями.

Пережити холоди допоможе також правильне харчування. Лікарі радять вживати більше м'яса і риби. Висококалорійна їжа підтримує оптимальну температуру тіла.

Обмороження – це пошкодження (включно до відмирання тканин) будь-якої частини тіла, яке виникає внаслідок впливу низьких температур оточуючого середовища. Найчастіше обмороження виникає при температурі повітря нижче мінус 10-20 градусів. При довготривалому перебуванні на відкритому повітрі, особливо за умов високої вологості та сильному вітрі, обмороження може виникнути восени та навесні при температурі повітря нижче нуля. Статистика свідчить про те, що всі важкі обмороження, які закінчуються ампутацією кінцівок, виникають тоді, коли людина перебуває у стані важкого алкогольного сп'яніння.

Що одягати

Найбільше людина ризикує обморозити руки, ноги, ніс, щоки та вуха. Коли людина замерзає, активізуються захисні сили організму і кров потрапляє передусім до життєво важливих органів – серця та головного мозку. Натомість у кінцівках кровообіг сповільнюється, судини звужуються і цим органам загрожує обмороження. Тому насамперед треба подбати про теплий та зручний одяг і взуття.

Одягайтеся як "капуста": що більше светрів і штанів, то краще. Таким чином довше зберігається тепло.

Обов'язково одягайте шапки і шарфи.

Щоб запобігти переохолодженню кінцівок, одягайте на руки теплі рукавички, а на ноги – шкарпетки. Якщо змерзнуть ноги, вважайте, що переохолодження не уникнути. Тож якщо ви збираєтеся довго стояти на вулиці, радимо одягнути на ноги спочатку вовняні шкарпетки, а зверху – бавовняні. Вовна, подразнюючи рецептори стопи, посилює кровообіг у ступнях і зігріватиме їх. А бавовна зберігатиме це тепло. Взуття має бути теплим, але не тісним.

Як захистити себе на морозі

Щоб захистити шкіру відкритих ділянок тіла від морозу, перед виходом на вулицю змащуйте її гусячим чи качиним жиром або жирним кремом. Обов'язково змащуйте губи помадою або хоча б соняшниковою олією.

Через 1-1,5 години треба погрітися в теплому приміщенні. Якщо немає змоги зайти у приміщення, постійно рухайтеся, але пильнуйте, щоб не промокло взуття. Час від часу розтирайте ноги знизу вгору, махайте руками, пританцьовуйте. Якщо відчуваєте, що замерзаєте, спробуйте пробитися всередину натовпу. Для цього треба докласти зусиль, і це вас трохи зігріє.

Перед виходом на вулицю у холодну пору року не пийте трав'яних настоїв: деякі трави мають потогінну дію, тому на холоді ви швидко спітнієте і змерзнете. Зігрітися допоможе гаряче питво – чай з лимоном, молоко, але не кава.

Не вживайте спиртного на морозі. Від цього судини спочатку розширюються, а потім різко звужуються, внаслідок чого уповільнюється потрапляння крові до тих ділянок, які цього найбільше потребують, -  ніг, рук, обличчя. Тоді чутливість шкіри знижується, і людина ніби не відчуває холоду, але це найнебезпечніше.

Не варто також курити на морозі: нікотин звужує судини і людина ще більше мерзне.

Енергетичні затрати організму на морозі дуже великі, тому їжа має бути калорійною і гарячою.

Майте на увазі, що у гіпертоніків та астматиків судини надто чутливі до холоду, а у тих, хто вживає барбітурати чи транквілізатори, взагалі притуплена чутливість судин до холоду.

Дітей до 1 року не можна виносити на мороз нижче 15°С, або коли вологість повітря надто висока, тому що шкіра малюка значно чутливіша до холоду, ніж у дорослих.

Перша допомога при обмороженнях

Якщо шкіра рук, ніг чи обличчя червона, турбуватися нема про що. Якщо ж вона побіліла – це перший симптом обмороження. У таких випадках треба діяти негайно. Ні в якому разі не можна розтирати шкіру снігом – його кристали травмують шкіру. До того ж сніг брудний і в мікротріщинки може потрапити інфекція.

Зайдіть до теплого приміщення і обережно розітріть руки вовняним шарфом чи шапкою. Руки треба розтирати від кінчиків пальців, поступово рухаючись вгору, а обличчя – м'якими коловими рухами. Якщо є можливість, після розтирання опустіть руку в теплу (15-17°С) воду (якщо обморожені частини тіла відразу опустити в гарячу воду, змертвіння тканин неминуче). Потроху підливайте теплу воду, доводячи температуру до 38-40°С. Після такої ванни обгорніть обморожене місце теплим шарфом. Якщо шкіра залишається блідою та не реагує на механічні подразнення, зверніться до лікаря.

Врешті-решт пам'ятайте, що найкращий спосіб вийти з неприємної ситуації – не потрапляти до неї. Якщо ви не любите екстремальних відчуттів, то у великий мороз не виходьте з приміщення без потреби.

  03.10.2015

 ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

• Якщо дитину постійно критикують - вона вчиться ненавидіти.
• Якщо дитину висміюють - він стає замкнутою.
• Якщо дитину хвалять - вона вчиться бути вдячною.
• Якщо дитину підтримують - вона вчиться цінувати себе.
• Якщо дитина зростає в докорі - вона буде жити з постоянним "комплексом провини".
• Якщо дитина зростає в терпимості - вона вчиться розуміти інших.
• Якщо дитина зростає в чесності - вона вчиться бути справедливою.
• Якщо дитина зростає в безпеці - вона вчиться довіряти людям.
• Якщо дитина росте у ворожнечі - вона вчиться бути агресивною.
• Якщо дитина зростає в розумінні і доброзичливості, вона вчиться знаходити любов у світі і бути щасливою.

 

07.07.2015

 Поради і рекомендації лікарів щодо захисту від спеки

Коли тіло перегріте, втрачається здатність людини оцінювати ситуацію і приймати раціональні рішення. Якщо людину не зупинити, вона отримає тепловий удар, — говорить Майкл Ф. Бергсон, директор лабораторії впливу навколишнього середовища на фізіологію при Медичному коледжі Джорджії.

1. Уникайте прямих сонячних променів. Краще перебувати в тіні.

2. По можливості обмежте час перебування на вулиці.

3. Для захисту від спеки носіть головний убір, особливо це стосується осіб старше 55 років. Ходіть з парасолькою, не потрібно цього соромитися. Парасолька чудово захищає від сонячних променів.

4. Не варто збільшувати фізичне навантаження, організму і так важко. Спека — це вже навантаження на ССС.

5. Доведено, що розумова діяльність у спеку несприятливо позначається на нервовій системі. Недарма в жарких країнах придумали сієсту. Час, коли особливо жарко, більше 33 градусів, приблизно з 12.00 до 17.00, працездатність організму знижується, таким чином організм захищає себе від перевантажень, і потрібно йому в цьому допомагати.

6. Поменше часу проводьте за кермом. Через аномальну спеку значно знижуються уважність і зібраність водія, порушуються деякі реакції, і як наслідок підвищується кількість ДТП.

7. Пийте більше рідини і вживайте фрукти, це основний постачальник мінеральних солей і вітамінів. Фрукти можна вживати в необмеженій кількості. Воду краще пити кип'ячену, охолоджену до кімнатної температури, або негазовану мінеральну воду. Слідкуйте, щоб вода не була холодною, так як в спеку збільшується ризик захворіти на ангіну та ГРЗ у зв'язку з тим, що відбувається зниження імунітету.

8. Носіть світлий просторий одяг з натуральних тканин. До речі, одяг із синтетичних тканин може призвести до шкірних захворювань у таку спеку.
9. Купання — це хороший спосіб охолодити організм. Тільки слід дотримуватися правила купання і ні в якому випадку не вживати алкоголь. Взагалі у спеку не варто вживати алкоголь і обмежити куріння, а краще зовсім відмовитися від сигарет.

Така спека — це додаткове навантаження на організм. Ризику несприятливих впливів найбільше схильні літні люди старше 55 років і маленькі діти до 3 років. Також підвищується ризик для тих, у кого є хронічні захворювання — цукровий діабет, ІХС, гастрити, бронхіти.

Бажаю вам міцного здоров'я і сподіваємося, що така аномально спекотна погода не завдасть шкоди вашому здоров'ю.

 03.07.2015 

 Безпека життєдіяльності під час грози та блискавки

      Грози, блискавки і безпека

Що таке гроза? От як її описує у своєму вірші “Весіння гроза” Федір Тютчев: “Люблю грозу в начале мая, когда весенний, первый гром, как бы резвяся и играя, грохочет в небе голубом. Гремят раскаты молодые, вот дождик брызнул, пыль летит, повисли перлы дождевые, и солнце нити золотит“. Багатьом з дитинства відомий віршик дітячої поетеси Агнії Барто “Гроза”: “Начинается гроза, потемнело в полдень, полетел песок в глаза, в небе – вспышки молний. Ветер треплет цветники на зелёном сквере, в дом ворвались сквозняки, распахнули двери“.
Безумовно, гроза дуже величне явище, але воно повністю відповідає своїй назві, адже воно наскільки величне, настільки ж і грізне. За науковим визначенням, гроза – атмосферне явище, при якому у потужних купно-дощових хмарах і між хмарами та землею виникають сильні електричні розряди – блискавки, які супроводжуються громом. Як правило, при грозі випадають інтенсивні зливові опади, нерідко град, спостерігається посилення вітру, часто до шквалу.
Блискавка це є гігантський електричний іскровий розряд в атмосфері, який зазвичай проявляється ярким спалахом світла та громом, якій її супроводжує. Найчастіше блискавка виникає в купно-дощових хмарах, тоді вони називаються грозовими; іноді блискавки утворяться в шарувато-дощових хмарах, а також при вулканічних виверженнях, торнадо і пилових буревіях. Середня довжина блискавки становить близько 2,5 км, хоча деякі розряди простираються в атмосфері на відстань до 20 км. Люди здавна боялися удару блискавок, і не випадково. По кількості смертельних випадків вона поступається лише повеням і щорічно вбиває близько сотні людей у Європі та стільки ж у США. Тому завжди треба дотримувати обережності під час грози, адже нічого не може бути важливіше Вашої власної безпеки.

Уникайте відкритої місцевості. Як відомо, гроза зазвичай б’є у найвищу крапку на своєму шляху. Самотня людина у полі – це і є та найвища крапка. Ще страшніше опинитися під час грози на одинокому пагорбі. Напевне, що всі чули у теленовинах, як у шпиль на куполі Верховної ради 3 червня вдарила блискавка. І це серед великого міста, де поряд було чимало різноманітних високих об’єктів. Так от, коли Ви опиняєтесь на пустому пагорбі, Ви стаєте саме таким “шпилем”. Якщо ж Ви з якоїсь причини залишилися в поле один на один із грозою, сховайтеся в будь-якому можливому заглибленні у самому нижчому місці, яке найближче до Вас: канавці, улоговинці або просто у найнижчому місці поля, сядьте навпочіпки та пригніть голову. Лежати на мокрій землі під час грози не рекомендується. Саме краще, що Ви можете зробити – це стати непомітними для блискавки: присісти, злитися зі стіною, стати якнайменше.

 Не метушіться. Хоча дуже хочеться, від грози не потрібно бігти. Чим ширше ваші кроки, тим небезпечніше для вас удар блискавки. Якщо пониження місцевості десь далі від цього місця, де вас раптом застала гроза (навіть не далеко), не біжіть туди, а повільно йдіть, схилившись як можна нижче, а краще - навприсядки. Ні в якому разі не варто пересуватися на велосипедах, мопедах і мотоциклах. Не варто навіть руками вести їх, йдучи поряд. Вашого залізного коня краще покласти на землю або притулити до стіни і відійдійти від нього хоча б на пару метрів.

  Уникайте води. Вода – відмінний провідник струму. Удар блискавки поширюється навколо водойми в радіусі 100 метрів. Нерідко вона б’є у береги. Тому не те що купатися, а навіть відпочивати біля води під час грози не можна. Але при цьому, мокрий одяг на людині служить добру службу, і якщо блискавка її зачепить, у нього є більше шансів вижити.

Намагайтеся сховатися. Безпечніше всього під час грози перебувати в приміщенні із громовідводом. Якщо гроза застала вас у місті, сховайтеся у магазини, під’їзді або на крайній випадок, перечекайте грозу під навісом у стіни будинку. Не страшно, якщо ви перебуваєте в автомобілі, тільки закрийте вікна. Ховаючись під деревами, не забувайте про те, що блискавка найчастіше попадає в найвищі з них (дуби, тополі, сосни). Тобто – чим менше деревце, під яким ви знайшли притулок, тим краще. Але, якщо це одиноке дерево (а тим більше – на пагорбі), то воно Вас не захистить, а навпаки може притягнути блискавку. А ховатися від грози в лісі небезпечно. Мокре дерево проводить струм, та крім того, кора ураженого блискавкою дерева розлітається на десятки метрів навколо, може зачепити вас. Та і само дерево, або його чимала частина може впасти на людину. У квартирі чи у окремому будинку під час грози завжди зачиняйте вікна, вимикайте з сіті телевізори та антенні вводи. І ні в якому разі не залишайте телевізор у режимі “стенд бай”. У кого є кабельне підключення до інтернету, краще витягнути з комп¢ютера мережевий кабель, якщо підключення не оптоволоконне.

  Остерігайтеся небезпечних предметів. Потрібно пам’ятати, що удар блискавки небезпечний не тільки тоді, коли гроза б’є безпосередньо в людину, але і коли б’є у предмети, що перебувають поруч. Тому не варто доторкатися до будь чого мокрого, залізного, електричного, тому що в такі речі блискавка б’є найчастіше. Не можна сидіти біля багаття, адже у нагрітого повітря провідність для блискавки значно більша. Дуже нерозумно перечікувати грозу біля лінії електропередач. Електрика в будь-якому виді притягує блискавку. Навіть перебуваючи біля стіни, на якій розташована будь яка антена, Ви дуже сильно ризикуєте викликати на себе удар з небес.

Найнебезпечнішою справою є спроби розмовляти під час грози мобільним телефоном. І навіть коли Ви не розмовляєте, небезпека не набагато менша, адже телефон все-рівно постійно зв’язується з вишкою мобільного зв’язку і при цьому є досить сильним магнітом для блискавок. Найкраще під час грози мобільники повністю вимикати. Не бійтеся здатися смішним або пропустити важливий дзвінок. Після удару блискавки це все стане не важливим, тому подбайте про себе, а не про пустощі!
Будь які металеві деталі дуже привабливі для блискавки: годинники, ланцюжки, а особливо розкрита над головою парасолька – потенційні об’єкти для удару блискавки. А для такого виду блискавки – як кулькова, ці дрібниці взагалі є магнітами. Тому, такі речі, краще опустити на землю і відійти, парасольку теж скрутити і опустити нижче, тим більше, що як вже розповідалося, під час грози безпечніше намокнути, ніж бути сухим, або злегка забризканим краплями. Зрозуміло, що десь на полі не важко покласти годинник на землю і відійти на декілька метрів – його ніхто не забере. Серед населеного пункту так не зробиш (хтось підбере). Ідеальний варіант – покласти всі металеві предмети у сумочку, або поліетиленовий пакунок і тримати у опущеній руці (тільки не торкаючись землі). Ні в якому разі не можна йти під час грози, тримаючи на плечах лопату, вила, сапу або косу чи інший інструмент.

 Кулькова (кульова) блискавка. Це різновид блискавки, який своєю формою нагадує кулю діаметром від 3 до 20 см. Дане явище спостерігається при сильних грозах, як правило, після багаторазових розрядів зі звичайними блискавками й випадання дощу, тобто носить вторинний характер. За останніми поглядами (точно ні кому не відомо) така блискавка являє собою згусток плазми, тобто іонізованого газу. Кульова блискавка може розігріватися, викликаючи вибух, або остигати, розпадатися й безшумно зникати. За даними вчених, температура кульової блискавки може бути в межах від 100 до 1000 градусів С. Але при цьому люди, які зіштовхувалися з кульовими блискавками на відстані руки, украй рідко відзначали хоч якесь тепло, що виходило від них, хоча за логікою, вони повинні були одержати опіки. Така ж загадка і з масою: якого б блискавка не була розміру, вона важить не більше 5-7 грам. Поводження кульових блискавок непередбачуване. Вони відносяться до явищ, які з’являються коли хочуть, де хочуть і роблять – що хочуть. Вони можуть з’явитися навіть у ясну, сонячну погоду.
На відміну від звичайної блискавки, кульова далеко не завжди б’є миттєво і раптово. Вона може дуже повільно наближатися, літати навколо і навіть не завжди “побажає” зачепити. Головне правило у разі появи біля Вас або неподалік від Вас кульової блискавки – будь те у квартирі чи на вулиці – не панікувати і не робити різких рухів. Ні у якому разі ні куди не тікайте! Блискавки дуже сприйнятливі до завихрень повітря, які ми створюємо на бігу та при інших, навіть не дуже різких рухах. Ці завихрення тягнуть блискавку за собою і вона Вас все одне наздожене. Відірватися від кульової блискавки можна тільки на машині (на мотоциклі навряд чи варто). Тому, при появі кулькової блискавки поряд з Вами та навіть на деякій відстані, намагайтеся взагалі не рухатися. Тільки якщо на Вас, чи у Вас у руках є металеві предмети, потрібно дуже-дуже повільно зняти з себе все металеве та електронне (часи, плеєри, мобільники, тощо), дуже повільно поставити (не можна кидати) їх на землю чи підлогу, після того, так само дуже повільно відійти від цих предметів хоча б на півметра, знову ж таки самим повільним чином присісти і не рухатися, не махати руками, навіть не розмовляти. Взагалі те краще на неї не дивитися прямо, щоб не пошкодити очі у разі вибуху і головне тому, що кульова блискавка має деяку гіпнотичну дію. Та втрачати з поля зору її не слід (дивіться боковим зором).
Якщо кульова блискавка рухається таки на Вас, постарайтеся найповільнішим чином відійти з її шляху. Якщо ви перебуваєте у квартирі – підійдіть до вікна й відкрийте кватирку (теж вкрай повільно) і тоді блискавка можливо, навіть з великою часткою ймовірності, вилетить назовні. І ні в якому разі ніколи нічого не кидайте в кульову блискавку! Вона може або вдарити у відповідь або вибухнути, як граната, що невідворотно призведе до важких наслідків: опіки, травми, іноді втрата свідомості і зупинка серця, не кажучи вже про пошкодження майна.
У тому випадку, коли Ви навіть бачите, що Вам не вдається відійти від кульової блискавки і вона хоче Вас зачепити, все одне не тікайте, адже Ви тільки додасте їй енергії (це спрощено зазначено). Можливо, що навіть торкнувшись Вас, вона не завдасть Вам шкоди, або завдасть невелику шкоду. Бували випадки, коли блискавка випаровувала на руках людей металеві предмети (часи, браслети), навіть не завдавши опіків.
Якщо ж кульова блискавка чи не кулькова зачепила когось і людина знепритомніла, то його необхідно перенести в добре провітрюване приміщення, тепло вкутати, зробити штучне дихання й обов’язково викликати швидку допомогу.
Будьте розсудливі! Бережіть себе, свої рідних і друзів!

 

11.05.2015 

 Правила поведінки на воді

Найбільш корисний відпочинок влітку — це відпочинок на воді. Відпочиваючи на воді, завжди треба пам'ятати про безпеку.

Першою умовою безпечного відпочинку на воді є вміння плавати. Навчитись плавати потрібно кожному громадянину нашої країни. Людина, яка добре плаває, почуває себе на воді спокійно, упевнено, у випадку необхідності може надати допомогу товаришу, який потрапив в біду.

Навіть той, хто добре плаває, повинен постійно бути обережним, дисциплінованим і суворо дотримуватись правил поведінки на воді.

Знання та виконання правил поведінки на воді є запорукою безпеки вашого життя та життя ваших дітей, а також отримання задоволення від відпочинку. Необхідно звернути особливу увагу на роз'яснювальну роботу з дітьми в школі, вдома, у дитячих оздоровчих установах, а також у засобах масової інформації. Варто пам'ятати, що основними умовами безпеки є:

>     правильний вибір та обладнання місць купання;

>     навчання дорослих і дітей плаванню;

>     суворе   дотримання   правил   поведінки   під   час   купання   і   катання   на плавзасобах;

>     постійний контроль за дітьми у воді з боку дорослих.

Загальні правила поведінки на воді

1. Відпочинок на воді (купання, катання на човнах) повинен бути тільки у спеціально відведених місцевими органами виконавчої влади та обладнаних для цього місцях.
2. Безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби.
3. Купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду при швидкості вітру до 10м/сек, температурі води - не нижче +18° С, повітря - не нижче +24° С.
4. Перед купанням рекомендується пройти огляд лікаря.
5. Після прийняття їжі купатися можна не раніше, ніж через 1,5-2 години.
6. Заходити у воду необхідно повільно, дозволяючи тілу адаптуватися до зміни температури повітря та води.
7. У воді варто знаходитись не більше 15 хвилин.
8. Після купання не рекомендується приймати сонячні ванни, краще відпочити у тіні.
9. Не рекомендується купатися поодинці біля крутих, стрімчастих і зарослих густою рослинністю берегів.

10.Перед тим, як стрибати у воду, переконайтесь в безпеці дна і достатній глибині водоймища.

11.Пірнати можна лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно.

12.Кататися на човні (малому плавзасобі) дозволяється тільки після отримання дозволу та реєстрації у чергового по човновій станції.

Під час купання не робіть зайвих рухів, не тримайте свої м'язи у постійному напруженні, не гоніться за швидкістю просування на воді, не порушуйте ритму дихання, не перевтомлюйте себе, не беріть участі у великих запливах без дозволу лікаря і необхідних тренувань.

Правилами поведінки на воді забороняється.

1.  Купатися в місцях, які не визначені місцевими органами виконавчої влади та не обладнані для купання людей.

1. Залазити на попереджувальні знаки, буї.
2. Стрибати у воду з човнів, катерів, споруджень, не призначених для цього.
3. Пірнати з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів.
4. Використовувати для плавання такі небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від автомобільних шин, надувні матраци та інше знаряддя, не передбачене для плавання.
5. Плавати на плавзасобах на пляжах та інших місцях, які відведені для купання.
6. Вживати спиртні напої під час купання.
7. Забруднювати воду і берег (кидати пляшки, банки, побутове сміття і т.д.), прати білизну і одяг у місцях, відведених для купання.
8. Підпливати близько до плавзасобів, які йдуть неподалік від місць купання.

10.Допускати у воді грубі ігри, які пов'язані з обмеженням руху рук і ніг.

11.Подавати помилкові сигнали небезпеки.

12.Заходити глибше, ніж до поясу дітям, які не вміють плавати.

13.Купання дітей без супроводу дорослих.

Причиною загибелі людей на воді можуть бути вири, що затягують навіть досвідчених плавців; підводні плини, які паралізують волю людини, що пливе; водорості, що сковують рух плавця.

У швидкій річці можна потрапити у сильну течію. Вона підхоплює плавця і починає безладно нести. Непосильна боротьба з течією може вкінець виснажити сили плавця. Тому розсудливіше плисти за течією, періодично відпочиваючи на спині, повільно наближаючись до берега. У випадку, якщо плавець опинився у воді під час шторму, він не зможе вийти з води. У таких випадках необхідно обрати найбільш сильну попутну хвилю, наблизитися на ній до берега і вибігти на нього. Якщо це не вдається зробити, необхідно схопитися за водорості чи прибережне каміння і всіма силами утриматися, упираючись пальцями ніг до тих пір, поки не спаде хвиля, потім зіскочити і вибігти за межу прибою.

Якщо ви потрапили у вир, наберіть якнайбільше повітря, занурюйтесь у воду і, зробивши сильний ривок убік за течією, спливайте на поверхню.

Від переохолодження або різкого переходу з зони теплої води у зону холодної з'являються судороги, що зводять руки і ноги. Головне - не розгубіться! Треба негайно перемінити стиль плавання, найкраще лягти на спину і плисти до берега. Намагайтеся утриматися на поверхні води і кличте на допомогу.

Плавець, що заплутався у водоростях, не повинен робити різких рухів і ривків, інакше петлі рослин затягнуться ще щільніше. Необхідно лягти на спину і постаратися м'якими, спокійними рухами виплисти у бік, відкіля приплив. Якщо це не допоможе, потрібно підтягти ноги, обережно звільнитися від рослин руками.

Іншими причинами нещасних випадків на воді можуть бути: переохолодження у воді; перевтомлення м'язів, викликане тривалою роботою їх без розслаблення безперервного плавання одним стилем; купання незагартованого плавця у воді з низькою температурою та інше. В усіх випадках плавцю рекомендується перемінити стиль плавання і по можливості вийти із води. Якщо немає умов для негайного виходу із води, то необхідно діяти таким чином:

при відчутті стягування пальців руки потрібно швидко з силою стиснути пальці кисті руки у кулак, зробити різкий відкидаючий рух рукою у зовнішній бік та розтиснути кулак; при судомі ікроножного м'яза необхідно, підігнувшись, двома руками обхопити ступню постраждалої ноги і з силою піджати ногу в коліні поперед себе.

Надання невідкладної медичної допомоги постраждалим на воді.

Серед станів з боку здоров'я людини, які потребують невідкладної медичної допомоги, найбільш часто, при нещасних випадках на воді, зустрічаються переохолодження   і утоплення.

У разі загального переохолодження необхідно провести заходи, які відвертають можливість подальшого переохолодження. Мокрий одяг знімають, а хворого загортають в ковдру, можна зробити декілька активних фізичних вправ. Не слід давати алкоголь через те, що він підвищує потребу в кисні і може спровокувати виникнення судорог. При виникненні локального переохолодження або відмороження невідкладна допомога полягає у відігріванні уражених холодом ділянок шкіри з метою відновлення кровообігу в цих зонах. Пропонується зігрівання тканин занурюванням уражених частин тіла у воду, підігріту до температури 30-40° С, на 15-20 хв. Після цього відморожену частину тіла слід висушити і накласти асептичну пов'язку, покрити теплим одягом. При неможливості зігрівання теплою водою, необхідно застосовувати розтирання уражених ділянок шкіри спиртом етиловим або горілкою, дотримуючись заходів безпеки, направлених на запобігання механічного ушкодження відшарованої шкіри та інфікування.

При утопленні необхідно як найшвидше витягти постраждалого з води. Рятувати потопаючих приходиться, коли: потопаючий знаходиться на поверхні, тільки що зник під водою або пробув під водою декілька хвилин. В цих випадках, перш ніж кинутися у воду, потрібно швидко оцінити становище і вибрати спосіб надання допомоги. Іноді, якщо випадок трапився біля берега можна кинути з берега предмет, за який може вхопитися потопаючий: рятівний круг, дошку, мотузку, кінець Олександрова і ін. Якщо поблизу є човен, необхідно використати Його. До потопаючого необхідно підпливати таким чином, щоб він не бачив рятівника та не став чіплятися за нього. До потопаючої людини підпливають ззаду, якщо це не можливо, то потрібно піднирнути під потерпілого, захопити лівою (правою) рукою під коліно його правої (лівої) ноги, а долонею правої (лівої) руки сильно штовхнути ліве (праве) коліно спереду і повернути потопаючого до себе спиною.

У особи, яку взяли з поверхні води, частіше бувають психічні розлади, викликані страхом. Необхідно зняти з неї мокрий одяг, витерти тіло, дати 15-20 крапель настойки Валеріани чи крапель Зеленіна, заспокоїти та зігріти людину (укутати і дати гарячого напою).

Якщо свідомість відсутня (не реагує на звернення та легкі постукування по щоках), але збережені пульсація на сонній артерії та дихання — необхідно надати тілу постраждалого горизонтальне положення з повернутою на бік головою, дати вдихнути через ніс пари нашатирного спирту, яким змочений шматок вати, та провести вищевказані заходи.

Пульс на сонних артеріях перевіряється на рівні щитовидного хряща по черзі з обох боків. Дослідження пульсу на променевій артерії не доцільно, оскільки його відсутність тут ще не свідчить про зупинку кровообігу. Ознаками зупинки дихання є відсутність рухів грудної клітки, руху повітря через ніс та рот.

В разі, якщо свідомість, пульс на сонних артеріях, наявні признаки зупинки дихання відсутні; широкі зіниці, але нема трупних плям, задубіння тіла, необхідно якнайшвидше почати відновлення дихання та кровообігу.

По-перше, спробувати видалити воду з дихальних шляхів. Рідину з них можна частково вивести, трохи піднявши постраждалого за талію так, щоб верхня частина тулуба і голова провисали, або "перегнути" постраждалого через своє стегно при зігнутій в коліні нозі, одночасно натискуючи на його спину. Ці заходи необхідно проводити у виняткових випадках максимально швидко. Не слід пориватися до видалення всієї рідини або значної її частини, тому що це практично неможливо і потребує багато часу.

На обстеження постраждалого, видалення рідини та підготовку до проведення штучної вентиляції легень є 4 -5 хвилин, тому що потім відбудуться незворотні зміни в організмі.

         Діяти треба швидко та послідовно:

1. Покладіть постраждалого на спину, на тверду поверхню.
2. Однією рукою відкрийте йому рота; пальцями іншої руки, загорнутими у салфетку або носову хустинку, видалити з порожнини рота пісок, мул та ін.
3. Рукою, підкладеною під потилицю, максимально розігнути хребет в шийному відділі ( це непотрібно робити, якщо є підозра на пошкодження цього відділу хребта), за підборіддя висуньте вперед нижню щелепу утримуючи її в такому положенні однією рукою, другою стисніть крила носа.
4. Наберіть повітря у свої легені, щільно охопіть відкритий рот пацієнта та зробіть пробне вдування повітря в його легені. Одночасно "краєм ока" контролюйте підіймання грудної клітки, якщо воно є — продовжуйте. У випадку, якщо грудна клітка не підіймається, або підіймається надчеревна ділянка, повторіть все з пункту № 2. Якщо щелепи постраждалого щільно стиснуті або є пошкодження щелепи, язика, губ, проводять штучну вентиляцію не методом "рот в рот", а "рот в ніс", затискаючи при цьому не ніс, а рот. Кількість вдувань — 16-20 за хвилину.
5. Для зовнішнього масажу серця розташуйтесь з боку від хворого; основу долоні однієї кисті руки покладіть вздовж передньо - нижньої поверхні грудини, основу другої долоні впоперек першої, розігніть руки в ліктьових суглобах. Робіть ритмічні поштовхи всією масою тулубу, зміщуючи грудину в напрямку до хребта з частотою 80-100 рухів за хвилину. Ознакою правильності виконання закритого масажу серця є наявність пульсових поштовхів, синхронно з натискуванням на грудину, на сонних артеріях.
6. У випадку, коли рятувальник один, співвідношення кількості вдувань до натискувань на грудину 2:15, якщо рятувальників двоє -1:5.

Через кожні 2 хвилини серцево - легеневу реанімацію необхідно на декілька секунд припинити для перевірки, чи не з'явився пульс на сонних артеріях. Масаж   серця   та   штучну   вентиляцію   легень   необхідно   проводити   до відновлення дихання, пульсу, звуження зіниць, покращення кольору шкіри.

 

01.04.2015

 

  УВАГА!!!     Пориви сильного вітру!

Сильний вітер, шквали та смерчі синоптики відносять до надзвичайних подій із помірною швидкістю поширення, тому частіше всього в таких ситуаціях оголошується штормове попередження. З метою попередження нещасних випадків під час стихійного лиха управління з питань надзвичайних ситуацій постійно подає інформацію..

Уважно слухайте інформацію по телевізору та радіоприймачу про обстановку (час, напрямок руху та силу вітру), рекомендації про порядок дій.

Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

Підготуйте документи, одяг та зберіть найнеобхідніші й цінні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик, приймач на батарейках.

Вимкніть електромережу, закрийте газові крани, загасіть вогонь у грубах.

Поставте на підлогу речі, які можуть впасти і спричинити травми. Заборонено ставити ліжко біля вікна з великими шибками.

Щільно зачиніть вікна, двері, горищні люки і вентиляційні отвори і відійдіть від них подалі; віконне скло, по можливості, захистіть віконницями або щитами.

Перейдіть у безпечне місце, сховайтеся у внутрішніх приміщеннях – коридорі, ванній кімнаті, коморі або підвалі, або у віддаленому від дерев і будинків погребі.

Навчіть дітей, як діяти під час стихійного лиха. Заборонено відправляти їх у такі дні у дитячий садок та школу.

Під час стихійного лиха заборонено:

- намагатися перейти в іншу будівлю;

- користуватися ліфтами, так як електромережу можуть вимкнути.

Якщо сильний вітер, шквали чи смерчі застали вас на відкритому повітрі:

- обминайте хиткі будівлі та будинки з хитким дахом, так як вони руйнуються дуже швидко, по можливості заховайтеся у підвал найближчого будинку;

- якщо ви на відкритій місцевості під час сильних поривах вітру, то необхідно лягти на землю на дні будь-якого заглиблення (яру, канави, кювету), захищаючи голову одягом чи гілками дерев;

- якщо ви їдете автомобілем, то потрібно вийти з нього і швидко сховатися у міцній будівлі або на дні будь-якого заглиблення;

- необхідно уникати споруд підвищеного ризику, мостів, естакад, трубопроводів, ліній електромереж, водойм, потенційно небезпечних промислових об’єктів та дерев;

заборонено наближатись до водойм, особливо до моря, сильні вітри можуть здіймати величезні хвилі, які накочуються на берег.

Після стихійного лиха необхідно:

- зберігати спокій, оцінити ситуацію, заспокоїти дітей та тих, хто отримав психологічну травму в результаті лиха;

- по можливості, допомогти постраждалим, викликати медичну допомогу тим, хто її потребує;

- переконатися, що ваше житло не отримало ушкоджень, оглянути мережі електро-, газо- та водопостачання;

- обов’язково кип’ятити питну воду;

- заборонено користуватися відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і вмикати їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу;

- необхідно перевірити чи не існує загрози пожежі, при необхідності сповістіть пожежну охорону;

- заборонено користуватися ліфтами; користуватися телефонами, окрім випадків повідомлення про серйозну небезпеку;

- заборонено виходити з приміщення відразу на вулицю - після того, як вітер стих, через кілька хвилин шквал може повторитися;

- необхідно бути обережним, виходячи з будинку; остерігайтесь частин конструкцій та предметів, які нависають на будівлях, обірваних дротів від ліній електромереж, розбитого скла та інших джерел небезпеки;

- необхідно триматися подалі від будинків, стовпів електромереж, високих парканів та іншого;

- заборонено поспішати з оглядом міста, відвідувати зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога.

Шановні жителі, дотримуйтесь правил поведінки під час стихійного лиха (поривів сильного вітру) та бережіть своє здоров’я та життя!

Сильний вітер, шквали та смерчі синоптики відносять до надзвичайних подій із помірною швидкістю поширення, тому частіше всього в таких ситуаціях оголошується штормове попередження. З метою попередження нещасних випадків під час стихійного лиха управління з питань надзвичайних ситуацій постійно подає інформацію..

Уважно слухайте інформацію по телевізору та радіоприймачу про обстановку (час, напрямок руху та силу вітру), рекомендації про порядок дій.

Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

Підготуйте документи, одяг та зберіть найнеобхідніші й цінні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик, приймач на батарейках.

Вимкніть електромережу, закрийте газові крани, загасіть вогонь у грубах.

Поставте на підлогу речі, які можуть впасти і спричинити травми. Заборонено ставити ліжко біля вікна з великими шибками.

Щільно зачиніть вікна, двері, горищні люки і вентиляційні отвори і відійдіть від них подалі; віконне скло, по можливості, захистіть віконницями або щитами.

Перейдіть у безпечне місце, сховайтеся у внутрішніх приміщеннях – коридорі, ванній кімнаті, коморі або підвалі, або у віддаленому від дерев і будинків погребі.

Навчіть дітей, як діяти під час стихійного лиха. Заборонено відправляти їх у такі дні у дитячий садок та школу.

Під час стихійного лиха заборонено:

- намагатися перейти в іншу будівлю;

- користуватися ліфтами, так як електромережу можуть вимкнути.

Якщо сильний вітер, шквали чи смерчі застали вас на відкритому повітрі:

- обминайте хиткі будівлі та будинки з хитким дахом, так як вони руйнуються дуже швидко, по можливості заховайтеся у підвал найближчого будинку;

- якщо ви на відкритій місцевості під час сильних поривах вітру, то необхідно лягти на землю на дні будь-якого заглиблення (яру, канави, кювету), захищаючи голову одягом чи гілками дерев;

- якщо ви їдете автомобілем, то потрібно вийти з нього і швидко сховатися у міцній будівлі або на дні будь-якого заглиблення;

- необхідно уникати споруд підвищеного ризику, мостів, естакад, трубопроводів, ліній електромереж, водойм, потенційно небезпечних промислових об’єктів та дерев;

заборонено наближатись до водойм, особливо до моря, сильні вітри можуть здіймати величезні хвилі, які накочуються на берег.

Після стихійного лиха необхідно:

- зберігати спокій, оцінити ситуацію, заспокоїти дітей та тих, хто отримав психологічну травму в результаті лиха;

- по можливості, допомогти постраждалим, викликати медичну допомогу тим, хто її потребує;

- переконатися, що ваше житло не отримало ушкоджень, оглянути мережі електро-, газо- та водопостачання;

- обов’язково кип’ятити питну воду;

- заборонено користуватися відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і вмикати їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу;

- необхідно перевірити чи не існує загрози пожежі, при необхідності сповістіть пожежну охорону;

- заборонено користуватися ліфтами; користуватися телефонами, окрім випадків повідомлення про серйозну небезпеку;

- заборонено виходити з приміщення відразу на вулицю - після того, як вітер стих, через кілька хвилин шквал може повторитися;

- необхідно бути обережним, виходячи з будинку; остерігайтесь частин конструкцій та предметів, які нависають на будівлях, обірваних дротів від ліній електромереж, розбитого скла та інших джерел небезпеки;

- необхідно триматися подалі від будинків, стовпів електромереж, високих парканів та іншого;

- заборонено поспішати з оглядом міста, відвідувати зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога.

Шановні жителі, дотримуйтесь правил поведінки під час стихійного лиха (поривів сильного вітру) та бережіть своє здоров’я та життя!

Сильний вітер, шквали та смерчі синоптики відносять до надзвичайних подій із помірною швидкістю поширення, тому частіше всього в таких ситуаціях оголошується штормове попередження. З метою попередження нещасних випадків під час стихійного лиха управління з питань надзвичайних ситуацій постійно подає інформацію..

Уважно слухайте інформацію по телевізору та радіоприймачу про обстановку (час, напрямок руху та силу вітру), рекомендації про порядок дій.

Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

Підготуйте документи, одяг та зберіть найнеобхідніші й цінні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик, приймач на батарейках.

Вимкніть електромережу, закрийте газові крани, загасіть вогонь у грубах.

Поставте на підлогу речі, які можуть впасти і спричинити травми. Заборонено ставити ліжко біля вікна з великими шибками.

Щільно зачиніть вікна, двері, горищні люки і вентиляційні отвори і відійдіть від них подалі; віконне скло, по можливості, захистіть віконницями або щитами.

Перейдіть у безпечне місце, сховайтеся у внутрішніх приміщеннях – коридорі, ванній кімнаті, коморі або підвалі, або у віддаленому від дерев і будинків погребі.

Навчіть дітей, як діяти під час стихійного лиха. Заборонено відправляти їх у такі дні у дитячий садок та школу.

Під час стихійного лиха заборонено:

- намагатися перейти в іншу будівлю;

- користуватися ліфтами, так як електромережу можуть вимкнути.

Якщо сильний вітер, шквали чи смерчі застали вас на відкритому повітрі:

- обминайте хиткі будівлі та будинки з хитким дахом, так як вони руйнуються дуже швидко, по можливості заховайтеся у підвал найближчого будинку;

- якщо ви на відкритій місцевості під час сильних поривах вітру, то необхідно лягти на землю на дні будь-якого заглиблення (яру, канави, кювету), захищаючи голову одягом чи гілками дерев;

- якщо ви їдете автомобілем, то потрібно вийти з нього і швидко сховатися у міцній будівлі або на дні будь-якого заглиблення;

- необхідно уникати споруд підвищеного ризику, мостів, естакад, трубопроводів, ліній електромереж, водойм, потенційно небезпечних промислових об’єктів та дерев;

заборонено наближатись до водойм, особливо до моря, сильні вітри можуть здіймати величезні хвилі, які накочуються на берег.

Після стихійного лиха необхідно:

- зберігати спокій, оцінити ситуацію, заспокоїти дітей та тих, хто отримав психологічну травму в результаті лиха;

- по можливості, допомогти постраждалим, викликати медичну допомогу тим, хто її потребує;

- переконатися, що ваше житло не отримало ушкоджень, оглянути мережі електро-, газо- та водопостачання;

- обов’язково кип’ятити питну воду;

- заборонено користуватися відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і вмикати їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу;

- необхідно перевірити чи не існує загрози пожежі, при необхідності сповістіть пожежну охорону;

- заборонено користуватися ліфтами; користуватися телефонами, окрім випадків повідомлення про серйозну небезпеку;

- заборонено виходити з приміщення відразу на вулицю - після того, як вітер стих, через кілька хвилин шквал може повторитися;

- необхідно бути обережним, виходячи з будинку; остерігайтесь частин конструкцій та предметів, які нависають на будівлях, обірваних дротів від ліній електромереж, розбитого скла та інших джерел небезпеки;

- необхідно триматися подалі від будинків, стовпів електромереж, високих парканів та іншого;

- заборонено поспішати з оглядом міста, відвідувати зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога.

Шановні жителі, дотримуйтесь правил поведінки під час стихійного лиха (поривів сильного вітру) та бережіть своє здоров’я та життя!

Дошкільна освіта

• Базовий компонент дошкільної освіти в Україні
• Загальні відомості
• Нормативно-правова база

• Довідкові матеріали
• Методичні рекомендації
• Програми розвитку дітей

  Комплексна програма розвитку, навчання та виховання дітей раннього віку "Соняшник"                    http://old.mon.gov.ua/img/zstored/files/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%88%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%B9-%D0%B2%D1%96%D0%BA.pdf

 

Програма розвитку дитини дошкільного віку "Українське дошкілля" http://old.mon.gov.ua/img/zstored/files/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5%20%D0%B4%D0%BE%D1%88%D0%BA%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F.pdf

Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку  "Впевнений  старт"

                                Розвиток дрібної моторики рук

Рівень розвитку дрібної моторики — один з показників готовності дитини до шкільного навчання, адже рівень розвитку мовлення прямо залежить від ступеня сформованості тонких рухів пальців рук. Зазвичай, якщо рухи пальців розвинені відповідно до віку, то й мовленнєвий розвиток — у межах вікової норми. Якщо ж розвиток рухів пальців відстає, то затримується і розвиток моторної сторони мовлення, хоча загальна моторика при цьому може відповідати нормі. На жаль, не всі батьки знають про таку взаємозалежність, а тому часто втрачають можливість вчасно допомогти дитині уникнути проблем у мовленнєвому розвитку

Багато батьків розуміють необхідність розвитку малюка від на­родження і з великим інтересом займаються з дітьми. Але щоб за­няття були ефективними, а малюк отримував від них задоволення, вони завжди мають бути цікавими, веселими і обов'язково відповіда­ти віку малюка.

Кожному з нас доводилося зустрічати дітей чотирьох — п'яти років, які тримають ложку в кулаці, не вміють правильно тримати пензлик чи олівець, користуватися ножицями, іноді не можуть за­стебнути ґудзики, зашнурувати черевики, зав'язати шарф тощо.

Не секрет, що деяким батькам простіше посадити дитину пе­ред телевізором або за комп'ютер, включивши повнометражний мультфільм або поставивши гру на годинку, щоб дитина не відволі­кала від розмов по телефону з подругою або інших дорослих справ. Лише деякі батьки визнають той факт, що їм важко спокійно чека­ти, поки їхня дитина самостійно зашнурує черевики, застебне всі маленькі ґудзики на сорочці, доїсть кашу тощо. Тому вони купують замість черевиків зі шнурками черевики на липучках, замість сороч­ки — светр на блискавці, самі годують дитину, щоб звільнити час для інших справ. Мало хто з батьків замислюється над тим, що така еко­номія часу позбавляє їхню дитину змоги розвивати рухи пальців рук, а отже, і поліпшувати якість мовлення.

Вплив дрібної моторики на здатність дитини вчитися

Результати досліджень учених, практичний досвід дефекто­логів, логопедів свідчать, що останнім часом у дітей помітно зни­зився рівень розвитку тонких рухів пальців рук і, на жаль, зрос­ла кількість дітей із затримкою мовленнєвого та психічного розвитку. Фахівці встановили, що у більшості дітей із загаль­ним недорозвиненням мовлен­ня пальчики малорухливі, їхні рухи неточні, неузгоджені, нескоординовані. Таким дітям складно переключитися з вико­нання одного руху на інший.

На жаль, про проблеми з координацією рухів і дрібною моторикою у дитини батьки ді­знаються лише у період підго­товки дитини до школи або вже у шкільному віці, коли дитина під час навчання починає відста­вати від однолітків, не встигає за програмою. При цьому наван­таження на дитину значно зпостає, адже, крім засвоєння нової інформації, ще доводиться вчитися утримувати ручку в неслухняних пальцях. Але такі проблеми можна попередити, якщо вчасно виявити відставання у розвитку коорди­нації рухів і дрібної моторики у дитини. При правильно спланованій корекційній роботі можна виправити ситуацію ще у дошкільному віці.

Варто пам'ятати, що мовленнєві області у корі великих півкуль головного мозку формуються під впливом збільшення імпульсів, які інтенсивно йдуть від пальців рук. Дрібна моторика безпосередньо пов'язана з мовленням і позначається не лише на його розвитку, а й сприяє запобіганню та усуненню можливих мовленнєвих порушень. Крім того, безпосередньо впливає на здатність дитини вчитися — що «розумніші» руки, то розумніший малюк.

На думку доктора медичних наук, професора, члена-кореспондента Російської Академії Освіти Маріонілли Кольцової, є всі підста­ви розглядати кисть руки як орган мовлення.

Значення раннього віку для розвитку майбутньої особистості

Руки — інструмент тонкий, і «настроюються» вони протягом тривалого часу. Тому починати роботу з розвитку рухів рук малюка потрібно від народження. Адже дитина і у віці немовляти, і особливо у ранньому віці, має величезний потенціал для формування майбут­ньої особистості, зокрема її інтелектуального розвитку. Саме у ран­ньому віці малюк може багато здобути, але і багато втратити. Слід зауважити, що втрати цього періоду з віком компенсуються важче, а здобутки залишаються на все життя.

Не варто забувати, що саме у перші три роки життя мозок роз­вивається найінтенсивніше: до семи місяців мозок дитини збільшу­ється вдвічі, до півтора року — втричі, а до трьох років становить уже 3/4 маси мозку дорослої людини.

Вправи на розвиток дрібної моторики

Фахівці з російського Науково-дослідного дитячого ортопедич­ного інституту ім. Г. І. Турнера (Санкт-Петербург, м. Пушкін) реко­мендують починати роботу з розвитку моторики рук малюка вже з двохмісячного віку, виконуючи під музику Моцарта чи звуки ма­миної колискової такі вправи:

Ø  злегка потягувати кожен пальчик малюка, наче хочете його витягнути — рухи мають бути дуже легкими і ніжними;

Ø виконувати кругові рухи кожним пальчиком окремо, спо­чатку в один, а потім в інший бік;

Ø описувати своїм пальцем коло по долоньці малюка;

Ø описувати коло по долоньці малюка за допомогою легкого пощипування або «поколювання» своїм пальцем;

Ø   ніжно плескати долонькою об долоньку, намагаючись їх розкрити.

Пам'ятайте! Краще виконати вправу десять разів по одному разу, ніж повторити десять разів поспіль!

Вправи для найменших

Для розвитку відчуттів і сприйняття малюків, що є основою піз­навальної діяльності, дуже важливо використовувати різні техніки рухової стимуляції. Дитині у віці до трьох місяців вкладайте у до­лоні маленькі кульки діаметром 3—4 см. Для цього підійдуть різноко­льорові латексні кульки, які продають у зоомагазинах.

Учіть малюка стискати і розтискати пальці. Цю дію гарно сти­мулюють маленькі гумові іграшки-пищалки. А ще можна використо­вувати шматочки поролону, кільця, згорнуті серветки тощо.

Дайте дитині змогу здійснювати якомога більше обмацуючих рухів руками. Зазвичай увагу малюка привертають предмети різної форми і величини. Для обстеження добирайте предмети, які малюку буде зручно вхопити ручкою. Дитині буде цікаво відчути фактуру різних поверхонь:тканини, дерева, пластмаси тощо. Вкладіть іграш­ку в ручку малюка, поговоріть з ним лагідно, а потім обережно забе­ріть іграшку і знову дайте.

Для того щоб розвивати рухи ніг та координацію рухів, запро­понуйте малюкові поштовхати ніжками барабан, великий надувний м'яч, наповнений рисом тощо. Одягніть на ніжки яскраві шкарпет­ки — дитина намагатиметься «впіймати» ніжки руками. Легенько прив'яжіть тоненькою стрічечкою до ніжки малюка невелику повіт­ряну кульку — вона рухатиметься разом з його ніжкою.

Не забувайте заохочувати будь-яке бажання дитини рухатися. Адже з таких начебто дрібниць і починається ранній розвиток малюка.

Проводьте якнайбільше часу, активно спілкуючись з ма­люком і заохочуючи його до різних дій. Це принесе радість не лише малюкові, але і вам.

Пізніше навчіть малюка «гладити» м'яку іграшку — цуценят­ко, кошеня, ведмежа тощо. Зауважте, що малюки віддають перевагу м'яким іграшкам, що зображують дитинчат, а не дорослих тварин. А що більше «дитячого» у такій іграшці (велика го­лова, смішні вуха, наївний вираз очей), то більше вона їм подобається. Лялька-малюк також при­йнятніша для маленької дитини: з нею легше ото­тожнити себе, нею можна командувати.

Увага! Граючись з дитиною, не забувайте чергувати в іграх праву і ліву руки.

У 5—6 місяців «причісуйте» голівку малюка його ж руками, по черзі піднімаючи руки і плавно рухаючи долоньками уздовж голови по волоссю спереду назад. Під час виконання цієї вправи пра­цюють м'язи плечового поясу, долоньок, пальців. Учіть дитину показувати, як крапає дощик, стука­ючи пальчиками по твердій поверхні, робити з до­лоньок «чашечку» і пригощати когось, «відкривати ключиком» замочок, складати руки у замок і у щіп­ку. Пам'ятайте, що тренування тонких рухів паль­ців впливає на розвиток активного мовлення ди­тини більше, ніж тренування загальної моторики.

У цьому самому віці слід починати масаж кистей рук. Потрібно по черзі легенько масажу­вати кожну фалангу кожного пальця, ніби розми­наючи їх. Проводити масаж доцільно щодня про­тягом 2—3 хвилин.

З огляду на те, що малюк вже може схопити предмет, необхід­но створювати умови, які спонукали б його до цієї дії. Для цього піді­йдуть невеликі деталі будівельного конструктора, латексні м'ячики, яскраві іграшки, розміщені на відстані витягнутої руки від дитини. Хапання потребує складних зорово-рухових координацій. Значення цієї дії для подальшого інтелектуального розвитку дитини дуже вели­ке, адже хапання — перша цілеспрямована дія, яка є обов'зковою умовою розвитку наочно-дійового мислення.

Вправи для дітей другої половини першого року життя

У 6—7 місяців додайте до раніше виконуваних вправ прокочу­вання круговими рухами волоського горіха, латексного голчасто­го м'ячика по долонях малюка протягом 1—2 хвилин. У цьому віці малюку слід пропонувати для маніпуляцій такі предмети, з якими можна діяти обома руками: відкривати, закривати, вкладати один в іншій. Для цього підійдуть різні ємкості з кришками, коробочки від цукерок, бабусині скриньки, мотрійки тощо. Запропонуйте ма­люку іграшки, що сприятимуть відпрацюванню рухів зап'ястка: мобільний телефон, щоб він натискав кнопочки; кермо, щоб кру­тив його, як тато. А ще — забезпечуйте свого малюка м'ячиками для стискання, іграшками, що звучать (бубон, барабанчик, дзвіноч­ки, тріскачки), іграшками-каталками, іграшками, які можна трясти, переміщувати їхні деталі тощо.

У 8—10 місяців активно починайте виконувати з малюком впра­ви для пальців рук зі значною амплітудою руху. їх можна супро­воджувати розказуванням потішок, примовок, віршів, веселими жартами, пісеньками. До року малюки ще не можуть виконувати пальчикові вправи самостійно. Тому дорослим слід використовувати такі ігри, як «Коза рогата», «Ладки-ладусі», «Сорока-білобока» тощо. Вони і розважать малюка, і сприятимуть розвитку рухів пальців. Про­говорювати текст потрібно емоційно, змінюючи тембр та швидкість мовлення, виділяючи окремі слова, щоб заохотити дитину до дій.

Познайомте малюка з неваляйкою. Попередньо розглянувши її, запропонуйте показати ротик, носик, оченята. Граючись, продемон­струйте малюкові, як вона вміє розгойдуватися у різні боки, крути­тися на місці (танцювати), не хоче лягати спати. Діти із захопленням маніпулюють з неваляйкою, дослухаючись до звуків, які при цьому виникають.

У цьому віці давайте малюкові гортати дитячі книжки з твер­дими сторінками, м'яти руками паперові серветки, аркуші паперу, носові хусточки, поролонові кульки, губки. Діти дуже люблять ігри з водою. Тож дайте дитині губку і запропонуйте віджимати з неї у ємкість воду, зібрану з іншої ємкості. Або дайте злегка надірвані вами серветки, аркуші паперу — нехай рве. Ви побачите, як це за­няття захоплює малюка, адже йому подобаються і звук, і відчуття, які виникають при виконанні цієї простої, але дуже корисної процедури.

Увага! Книги і журнали рвати не дозволяйте. Поясніть, що вони потрібні для розглядання картинок, читання.

Навчіть малюка зминати відірвані клаптики паперу у грудоч­ки, а потім приклеювати на липкий різноколірний папір. Так можна виготовити об'ємне зображення сніжинки, квітки, листочка, крапе­льок дощу, ягідки, гусені тощо. А ще — зім'яті різнокольорові клап­тики серветок, паперу можназасовувати у пляшки з-під соку. Це теж цікаве заняття для малюка.

Розвитку тонких рухів пальчиків сприяти­муть нанизані на тоненьку стрічку або шнурок великі ґудзики, кісточки від старих рахівниць, кільця від пірамідки, дерев'яні намистинки, коли малюк їх перебиратиме чи пересуватиме вздовж стрічки чи шнурка пальчиками.

Запропонуйте малюкові складати ґудзики, плоди шипшини, каштана, дуба, волоські горіхи, макаронний, курагу в коробочку, а потім пере­кладати їх у різні коробочки. Закрийте коробоч­ки і потрясіть ними. Виявляється, звучать вони по-різному! Ваш малюк із захопленням розрізня­тиме ці звуки.

У 10—12 місяців пропонуйте дитині розбира­ти і збирати пірамідку без урахування розміру кілець, надягати сушки на стрижень замість кі­лець. У цьому віці починайте вчити дитину трима­ти ложку, чашку, олівець.

Цікаво у роботі з дитиною цього віку мож­на використати решітку для раковини. «Ходіть» пальчиками по решітці для раковини разом з ма­люком. Спочатку можна одним вказівним паль­цем, а потім — вказівним і середнім, як ніжками. «Ходити» можна то пальчиками однієї, то іншої, а потім і пальчиками обох рук одночасно. Іншим разом розкладіть з дитиною родзинки, боби, квасолю в отвори з ди­тиною решітки. Давайте їй олівець, хай обводить квадратні віконця. Щоб зацікавити малюка, запропонуйте намалювати будинок, у яко­му ви з малюком живете. Зафарбуйте жовтим кольором ті віконця, де мами прийшли вже додому і ввімкнули світло, а синім ті, де малята ще гуляють з мамами на вулиці. Виходить чудовий будинок у вечірній час.

Учіть малюка малювати долонькою, пальчиком точки, корот­кі і довгі лінії на розносі, на дно якого прикріплений скотчем аркуш кольорового паперу, а поверх насипана тонким шаром манна крупа або дрібний пісок. Можна на дно прикріпити картинку, на якій зо­бражено тварину або птаха, а коли малюк знайде її, обіграти.

Приблизно через місяць після того, як ваш малюк навчився хо­дити, починайте учити його малювати. На думку гігієністів маленьким художникам краще малювати стоячи, ніж сидячи, на великих арку­шах паперу — ватмані, шпалерах, що залишилися від ремонту тощо.

Розвиток моторики у дітей раннього віку

Одним з улюблених занять дітей раннього віку є образотвор­ча діяльність. Кожна дитина любить і по-своєму вміє малювати. Ді­тей раннього віку слід вчити малювати широким пензлем товщиною в палець, восковими олівцями, кольоровою крейдою. Дуже зручни­ми є тригранні олівці у дерев'яному корпусі діаметром близько одно­го сантиметра з м'яким товстим грифелем, які однорічному малюку легко утримувати у руці трьома пальцями. Такі олівці не скочуються зі столу, у них не так швидко ламається грифель, що важливо, оскіль­ки у цьому віці діти малюють, сильно натискаючи на олівець. Користуючись цими олівцями, діти швидко навчаться правильно утриму­вати їх у пальцях, що важливо для розвитку дрібної моторики рук.

Ефективно стимулює розвиток дрібної моторики й ліплен­ня.Пропонуйте дітям для ліплення глину, солоне тісто, спеціаль­ну масу для моделювання, яка не лише має м'яку, пластичну кон­систенцію, а й безпечна для малюка у випадку, якщо він вирішить спробувати її на смак. Маса для моделювання необхідна не тіль­ки для однорічних скульпторів, а й для старших дітей, які відста­ють у розвитку. Вчіть дітей сплющувати долонькою або кулачком шматочок тіста (масу для моделювання), відщипувати по малень­кому шматочку від великого шматка. Маленький скульптор буде у захваті, якщо знайде там захований вами невеликий предмет. Заохочуйте дитину перекладати зліплену невелику кульку з руч­ки в ручку, складати шматочки у тарілочки, натискати пальчика­ми на зліплені мамою кульки — млинці, ґудзики (дірочки можна зро­бити олівчиком), надавлювати на ковбаску з одного боку (ложечка), розминати невеликі шматочки, запускати рученята у приготовле­не мамою тісто для пиріжків. Це принесе радість малюкові і одно­часно ознайомить його з властивостями нових для нього матеріалів. Для дитини раннього віку це не лише заняття, що розвиває тактиль­ну чутливість, фантазію, а й ефективне тренування для пальчиків.

Надавлюйте пальчиками на злегка просушений консервований горошок, м'яку кукурудзу, родзинки, виклавши їх у ряд, по колу, ха­отично або силуетом знайомого малюкові предмета (віконце, соне­чко, лопатка, будиночок тощо).

Майструйте намисто, нанизуючи на тонкий пружний дріт —неслухняний шнурок не дуже-то підходить — з широким отвором макаронний, кісточки від рахівниць, розрізані на частини викорис­тані фломастери, картонні силуети тварин, яких потім можна «пока­тати на каруселі», покручуючи дріт.

Просівайте змішані борошно і горох, манку і рис через сито. Ховайте у манку або борошно ґудзик, намистину, камінчик, іграш­ку з кіндер-сюрпризу, а просіявши все це через сито, радійте разом з малюком його знахідці. Вчіть малюка шукати заховані дрібні пред­мети у різних крупах, насипаних у невелику, але високу ємкість. Можна використовувати як сухі крупи, так і зволожені водою. Це гарна вправа для розвитку тактильної чутливості. Та й маленький ар­хеолог із задоволенням буде займатися такими «розкопками».

Цікаво можна організувати ігри дітей з короткими кольоровими шнурками:

Ø     засовуйте їх у пляшки з широким і вузьким горлечком;

Ø     складайте, тримаючи за кінчики, у коробки;

Ø     знаходьте потрібного вам кольору шнурок у купі шнурків;

Ø протягуйте шнурок через коробочку з-під кіндер-сюрпри­зу, попередньо зав'язавши на кінцях вузлики.

Жодного малюка не залишать байдужим такі заняття.

Розкручуйте і закручуйте пробки, вкладайте різноколірні пластикові стаканчики один в один, переливайте воду в різний по­суд, переносьте ложкою, маленькою пластмасовою чашкою тощо. Виловлюйте з води руками, ложкою, ситечком порожні і наповнені коробочки від кіндер-сюрпризів, коркові пробки, м'ячики для гри у пінг-понг, діставайте з дна посудини варені перепелині яйця, ла­тексні м'ячики.

Продовжуйте робити дітям масаж пальців. Деякі фахівці радять використовувати для цього плетені різнокольорові кільця із дроту. Прокочуючи таке кільце вгору-вниз по пальцю, діти роблять рівно­мірний масаж пальців рук. Для мовленнєвої зони руки (зона від до­лоні до ліктя з тильної і бічної сторони) можна також використовува­ти кільце, але більшого розміру.

Діти раннього віку вже з інтересом грають у рольові ігри. Тож укладайте лялечку спати в колясочку і возіть по кімнаті, наспівуючи колискову. Погодуйте ляльок, попередньо давши завдання малюкові розсортувати у тарілочки невелику кількість змішаних плодів шип­шини і волоських горіхів, родзинок і кураги, бобів і квасолі, різних за формою макаронних виробів, вибрати білу квасолю з суміші різ­нобарвної. Вчіть малюка по-різному брати предмети: пінцетним за­хопленням, пучкою, великим і середнім пальцями тощо. Ці корисні вправи дуже привабливі для малюка.

Годувати ляльок також можна по-різному. Можна спочатку го­дувати одну ляльку, вибираючи частування лише для неї, а потім — іншу. А можна — чергувати: то одній ляльці у тарілочку класти їжу, то інший. Адже малюк — гостинний господар.

А ще малюку цікаво буде погодувати не звичайну ляльку, а зро­блену з пластикової пляшки. Для цього зробіть дірочку для рота, намалюйте або наклейте ніс та очі. Зверху одягніть на пляшку ма­леньку шапочку — так саморобна іграшка стане більше схожою на ляльку. «Рот» обклейте скотчем, щоб малюк не поранився, коли годуватиме ляльку. Годувати мож­на всім, що є на кухні. Головне, щоб частуваня було відповідного роз­міру. Готуючи для улюблених ігра­шок, навчіть малюка солити страви, беручи дрібку «солі» (сіль, борош­но, цукор, пісочок, манка) і рухаючи пальчиками, потроху висипати. Це чудовий масаж пучок пальців.

Використовуйте в іграх з дітьми різні пальчикові ігри.

Ускладнені вправи для розвитку дрібної моторики

Уже в три — чотири роки можна дати дитині прищіпки, різнокольорові великі скріпки, але обов'язково під вашим контр­олем. Спочатку малюк вчиться лише знімати прикріплені вами скріпки, прищіпки, а потім вже і прикріплювати їх самостійно, адже такі дії потребують досить розвиненої координації рухів і сили. Скріпки і прищіпки можна прикріплювати до краю короб­ки з-під цукерок, а можна до будь-якої фігури, вирізаної зі щіль­ного пакувального картону. Так можна зробити гаряче і тепле сонечко (жовте і червоне кола з картону), веселе і сумне личка (біле і синє кола з картону), новорічну ялинку з іграшками, дере­во з листочками, рибку, їжачка, бабку, метелика, зелену травичку, святковий торт зі свічками тощо.

Перебираючи крупу і горох, сортуючи квасолю за кольором, ґудзики за величиною або за кількістю дірочок у них, розкладаючи у тарілки різні за формою макаронні вироби, за величиною камін­ці, каштани, жолуді, листочки,нанизуючи на тонкий шнурок ґудзи­ки, макарони, намистинки, сушки, кісточки від старих рахівниць або з'єднуючи різноколірні скріпки у ланцюжок, роблячи намис­то для мами, малюк буде розвиватися у мовленнєвому відношенні швидше і краще, ніж діти, мами яких недостатньо приділяли уваги тренуванню тонких рухів пальців рук. Подібне тренування в ігровій формі дає змогу прискорити дозрівання мовленнєвих зон кори го­ловного мозку на 2—2,5 місяці, а це для дитини не малий срок.

Систематичні тренування дрібних рухів кисті руки опосеред­ковано впливють і на розвиток мислення, уваги, пам'яті малюка. Те, що малюкові вдалося зробити за допомогою власних пальчиків, є для нього найбільшим досягненням, що приносить задоволення, дає енергію.

Не забувайте хвалити малюка! Захоплюйтесь його здібностями!

Але не перетворюйте успіхи малюка на привід продемонструвати перед знайомими його надзвичайні здібності. Любіть малюка за всі його досягнення і попри невдачі. І не забувайте народну мудрість: «Дитятко — що тісто: як замісив, так і виросло».