Біологія,7клас

  09.08.2015

ПІДРУЧНИК  http://portfel.at.ua/_ld/27/2777_7_b_sh_2015_u.pdf

 05.07.2015
 

 Правила роботи з мікроскопом

1. Щоб підготувати мікроскоп до роботи, його треба витягнути з футляру, обережно поставити на стіл на відстані 7–10 см від краю в положенні «штативом від себе».
2. Перед роботою окуляр,об’єктив і дзеркало мікроскопа потрібно обережно протерти спеціальною серветкою.
3. Працювати з мікроскопом треба спокійно, не роблячи різких рухів.
4. Роздивитись окремі деталі будови світлового мікроскопа: тубус, окуляр,об’єктив, штатив із предметним столиком і дзеркалом, макро-та мікрогвинти, діафрагму.
5. Підготувати мікроскоп до роботи та визначити кратність збільшення об’єкта дослідження.
6. Дивитися в окуляр треба лівим оком, при цьому не закриваючи праве.
7. За яскравого сонячного світла мікропрепарат освітлюють, користуючись плоскою поверхнею дзеркала, а за слабкого освітлення — увігнутою його стороною.
8. Регулювати мікрогвинтом чіткість зображення у напрямку «від себе».
9. Опускати тубус мікроскопа треба обережно, не торкаючись об’єктивом мікропрепарату.
10. Закінчивши роботу з мікроскопом, треба протерти штатив і тубус серветкою та прибрати мікроскоп у футляр.

 

Правила користування лабораторним обладнанням

1. Інструментами та іншими предметами, які належать до лабораторного обладнання, можна користуватися на заняттях тільки з дозволу вчителя.
2. З предметами лабораторного обладнання, виготовленими зі скла (предметне та накривне скельце, піпетка, склянки, препарувальна голка та ін.), треба працювати обережно, щоб не розбити їх.
3. Предметне скло потрібно тримати за краї між великим і вказівним пальцями лівої руки, а накривні — правою.
4. Препарувальні голки, скальпель, пінцет, ножиці треба ставити в парцеляновий або пластмасовий стакан гострими кінцями вниз.
5. Піпетку можна брати тільки за гумовий наконечник, зберігати її треба в чистому виглядій обов’язково у футлярі.

 

Інтернетурок  http://interneturok.ru/ru/school/biology/7-klass

Календарно-тематичне планування,  7 клас

(70 годин – 2 години на тиждень, , із них  6 годин – резервних)

К-ть годин	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів
4	Вступ Тварина - живий організм. Основні відмінності тварин від рослин та грибів.  Особливості живлення  тварин. Будова тварин: клітини, тканини, органи та системи органів. Демонстрування: опудал, вологих препаратів, колекцій зображень (у тому числі електронних) тварин.	Учень/учениця: називає: - середовища існування тварин; - прояви життєдіяльності тварин; - ознаки тваринної клітини; - тканини тварин; - органи тварин;  - системи органів тварин та їх функції; описує: - будову тіла тварин; - відмінності тварин від рослин та грибів; характеризує: - живлення тварин; порівнює: - будову клітин тварин і рослин; - типи живлення: автотрофний і гетеротрофний; розпізнає: - клітини тварин; - тканини тварин; висловлює судження щодо значення зоологічних знань.
26	Тема 1. Різноманітність тварин Поняття про класифікацію тварин. Різноманітність тварин.* Кишковопорожнинні. Кільчасті черви. Лабораторні дослідження : Зовнішня  будова та  рух кільчастих червив (на прикладі дощового черв’яка або трубочника). Членистоногі: Ракоподібні, Павукоподібні.   Комахи. Лабораторні дослідження : Виявлення ознак пристосованості комах до життя на суходолі. Вивчення представників різних рядів комах.    Практична робота:   1. Різноманітність членистоногих. Молюски. Лабораторні дослідження : Будова мушлі молюсків. Практична робота:  2. Порівняння і визначення   молюсків за будовою мушлі. Паразитичні безхребетні тварини. Хордові (загальна характеристика). Риби. Амфібії. Рептилії. Птахи. Лабораторні дослідження : Будова яйця птахів. Практична робота:  3. Екологічні групи птахів.  Ссавці. Лабораторні дослідження : Зуби ссавців. Практична робота: 4. Особливості зовнішньої будови хребетних тварин у зв’язку з пристосуванням до різних умов існування.       *[Визначальні ознаки будови,   біологічні особливості, середовища існування, різноманітність, роль у природі та значення в житті людини  тварин зазначених груп] Контрольна робота Демонстрування мікропрепаратів, вологих препаратів, колекцій, опудал, колекцій зображень (у тому числі електронних) тварин                                                                                                           Міні-проект (за вибором) Тварини рекордсмени. Як утворюються коралові острови? Як утворюються перлини? Тварини будівельники.	Учень/учениця: [на прикладі зазначених у змісті груп тварин] називає: - середовища існування тварин; - визначальні ознаки будови, які відрізняють   тварин зазначених груп серед інших; - ознаки хордових тварин; - рідкісні види України та свого краю; наводить приклади: -тварин, які належать до зазначених груп; - видів тварин, поширених в Україні та своїй місцевості; - видів тварин, що є паразитами людини та переносниками збудників хвороб; - видів тварин, що завдають шкоди сільському господарству; - комах-запилювачів, одомашнених комах; розпізнає: - тварин на зображеннях, у колекціях; характеризує: - визначальні  особливості  способу  життя, розмноження і розвитку тварин зазначених груп; - різноманітність тварин; - пристосування тварин до життя у воді; - особливості будови тварин, зумовлені пристосуванням до життя на суходолі; - пристосування тварин до польоту; - пристосування тварин до паразитичного способу життя; - роль  тварин у екосистемах та значення в житті людини; визначає: - риси пристосованості тварин до середовища існування; застосовує знання: - про біологічні особливості паразитичних безхребетних для попередження зараження ними; робить висновок: - особливості будови організму тварин - результат пристосування до умов середовища існування.
16	Тема 2.  Процеси життєдіяльності тварин Особливості обміну речовин гетеротрофного організму.  Живлення і  травлення. Різноманітність травних систем. Дихання та газообмін у тварин. Органи дихання, їх різноманітність та функції. Значення процесів дихання для вивільнення енергії в клітині.  Лабораторні дослідження: Вивчення способів дихання тварин (на прикладі хребетних). Транспорт речовин  у тварин.   Незамкнена та замкнена кровоносні системи. Кров, її основні функції.    Практична робота:  5.Порівняння будови кровоносної системи хребетних тварин. Виділення, його значення для організму. Форми  виділення у тварин. Органи виділення тварин. Опора і рух. Види скелету. Значення опорно-рухової системи. Практична робота: 6.Порівняння будови скелетів хребетних тварин.  Два типи симетрії як відображення способу життя. Способи пересування тварин. Покриви тіла тварин, їх різноманітність та функції.   Лабораторні дослідження:  Вивчення особливостей покривів тіла тварин. Захист. Пристосування для активного захисту і нападу. Подразливість як загальна властивість тварин. Лабораторні дослідження:Вивчення реакцій тварин різних груп у відповідь на подразнення. Органи чуття їх значення.  Лабораторні дослідження: Вивчення органів чуття тварин. Нервова система, її значення і розвиток у різних тварин.  Практична робота:7.Порівняння будови головного мозку хребетних тварин. Поняття про регуляцію діяльності організму тварин. Розмноження та його значення. Форми розмноження тварин.   Статеві клітини та запліднення. Розвиток тварин (з перетворенням та без перетворення).  Загальне поняття про регенерацію у тварин.  Періоди та тривалість життя тварин. Лабораторні дослідження: Визначення віку тварин (на прикладі двостулкових молюсків і кісткових риб). Міні-проект (за вибором) Майстерність маскування. Як бачать тварини. Турбота про потомство. Як тварини визначають напрям руху.	Учень/учениця: називає: - процеси життєдіяльності тварин: живлення, дихання, транспорт речовин, виділення, рух,  подразливість, розмноження, ріст і розвиток; - органи травлення, дихання, кровообігу, виділення; - типи кровоносної системи; - види скелета; -  типи симетрії тіла; - пристосування тварин для захисту та нападу; - органи чуття; - форми розмноження; - статеві клітини: - типи розвитку; описує: - способи  живлення, травлення, дихання, виділення, прояву подразливості у тварин; характеризує: - різноманітність травної системи  тварин; - транспорт речовин у тварин різних груп; - радіальну та двобічну симетрії тіла; - способи пересування тварин; - різноманітність покривів тіла тварин; - особливості нервової системи та органів чуття у різних груп тварин; - форми розмноження, запліднення тварин; - прямий та непрямий розвиток; пояснює: - значення живлення, дихання, транспорту речовин, виділення, розмноження, покривів тіла, нервової системи та органів чуття для організму; уміє визначати (за зображеннями, описом): - тип симетрії тіла тварин; - тип кровоносної системи; - тип і стадію розвитку тварин; - системи органів; - спільні ознаки та відмінності в будові систем органів та окремих органів; порівнює і зіставляє: - органи і системи органів у різних груп тварин; - прояви життєдіяльності у різних груп тварин; пояснює відповідними прикладами: - взаємозв’язок  життєдіяльності і будови організму  тварин; робить висновок: - ускладнення будови організму тварин пов’язане  з ускладненням функцій.
10	Тема 3. Поведінка тварин Поведінка тварин у природі та методи її вивчення.  Стратегії поведінки. Інстинкт.  Біологічне значення інстинкту і научіння. Структура поведінкового акту.     Практична робота: 8. Визначення направленості поведінкових актів тварин (за відеоматеріалами) Типи поведінкових реакцій.    Видова схильність до деяких форм поведінки. Суспільна поведінка тварин.  Територіальна поведінка.  Еволюція поведінки тварин, її пристосувальне значення. Лабораторні дослідження: Спостереження за поведінкою тварин (вид   визначається учителем). Міні-проект (за вибором): Спільноти тварин. Чому мігрують тварини. Як спілкуються тварини. Як вчаться пташенята. Як тварини користуються знаряддями праці.	Учень/учениця: називає: - методи вивчення поведінки тварин; - форми поведінки тварин;                 - типи поведінкових реакцій тварин; - стратегії поведінки тварин; наводить приклади: - проявів поведінки у тварин; - способів орієнтування тварин, використання ехолокації; характеризує:   - біологічне значення інстинкту та научіння; - роль стимулу в поведінкових реакціях; - вроджене і набуте в індивідуальному розвитку поведінки; пояснює: - зміни поведінки тварин з часом; - циклічні зміни поведінки; - роль минулого досвіду і научання у поведінці; - ритуалізацію поведінки; - принципи соціальної  поведінки; - групову поведінку; - принципи територіальної поведінки; спостерігає та описує: - прояви подразливості у різних груп тварин; - поведінку тварин; розпізнає: направленість поведінкових актів; робить висновок про пристосувальне значення поведінки тварин.
6	Тема 4. Організми і середовище існування Поняття про популяцію, екосистему та чинники середовища.   Ланцюги живлення і потік енергії. Взаємозв’язок ланцюги живлення та потік енергії між організми. х рибз зовнішнього середовища компонентів екосистеми.  Співіснування організмів в угрупованнях.  Вплив людини та її діяльності на організми. Екологічна етика. Основи охорони природи. Природоохоронні території. Червона книга України. Контрольна робота. Міні-проект : Як тварини пристосовані до життя в різних умовах. Заповідні території України.	Учень/учениця: називає: - чинники середовища існування; - причини зменшення чисельності популяції; - заповідники й заповідні території України; наводить приклади: - пристосування тварин до впливу різних чинників середовища (температури, освітленості, вологи); - форм співіснування організмів в угрупованнях; - впливу людини на організми; описує: - передачу енергії в екосистемі; - роль організмів у кругообігу речовин (на прикладі кисню, вуглекислого газу, води) у природі і повернення хімічних елементів у середовище; характеризує: - взаємодію організмів між собою і середовищем життя; визначає: організми як продуценти, консументи, редуценти; висловлює судження щодо етичного ставлення до природи та охорони природи.
2	Узагальнення Подібність у будові та проявах життєдіяльності рослин, бактерій, грибів, тварин - свідчення єдності живої  природи	Учень/учениця: називає: - ознаки основних груп організмів (рослин, тварин, грибів, бактерій); порівнює: - будову і процеси життєдіяльності основних груп організмів (рослин, тварин, грибів, бактерій); розпізнає: - представників основних груп організмів на малюнках, фотографіях та за описом;  робить висновок: - про єдність живої природи.

Екскурсії

Різноманітність тварин свого краю.

Пристосованість рослин і тварин до сумісного життя в природному угрупованні.

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з біології

При оцінюванні рівня навчальних досягнень з біології враховується:

• рівень оволодіння біологічними ідеями, що становлять важливу складову загальнолюдської культури: рівні організації живої природи, зв'язок будови і функцій організмів, історичний розвиток органічного світу, різноманітність організмів, цілісність і саморегуляція живих систем, зв'язок людини і природи;
• рівень умінь використовувати теоретичні знання у практичній діяльності, під час розв'язування задач чи вправ різного типу, уміння робити висновки та узагальнення на основі практичної діяльності;
• рівень оволодіння практичними уміннями та навичками спостереження та дослідження природи, виконання лабораторних та практичних робіт.

Всі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці.

Рівні навчальних досягнень учнів	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
I. Початковий	1	Учень (учениця) з допомогою вчителя або з використанням підручника (робочого зошита) розпізнає і називає окремі біологічні об'єкти; знає правила техніки безпеки при виконанні лабораторних та практичних робіт
	2	Учень (учениця) намагається відтворити окремі факти, з допомогою вчителя або з використанням підручника (робочого зошита), наводить елементарні приклади біологічних об'єктів і їх окремі ознаки; за інструкцією і з допомогою вчителя фрагментарно виконує лабораторні та практичні роботи без оформлення
	3	Учень (учениця) відтворює окремі факти, з допомогою вчителя або з використанням підручника фрагментарно характеризує окремі ознаки біологічних об'єктів; відповідає на запитання, що потребують однослівної відповіді; за інструкцією і з допомогою вчителя фрагментарно виконує лабораторні та практичні роботи без належного оформлення
II. Середній	4	Учень (учениця) з допомогою вчителя або з використанням підручника відтворює незначну частину навчального матеріалу, дає визначення окремих біологічних понять, дає неповну характеристику загальних ознак біологічних об'єктів; у відповідях може допускати помилки; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи з неповним їх оформленням
	5	Учень (учениця) відтворює основний зміст навчального матеріалу, відповідаючи на запитання вчителя; характеризує загальні ознаки біологічних об'єктів; дає визначення окремих біологічних понять; наводить приклади, що ґрунтуються на матеріалі підручника; у відповідях може допускати помилки; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи, частково оформляє їх
	6	Учень (учениця) самостійно, але неповно відтворює навчальний матеріал, частково дотримується логіки його викладу; відповідає на окремі запитання; у цілому правильно вживає біологічні терміни; характеризує будову та функції окремих біологічних об'єктів за планом; у відповідях допускає помилки; розв'язує прості типові біологічні вправи і задачі з допомогою вчителя; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх без висновків
III. Достатній	7	Учень (учениця) самостійно відтворює більшу частину навчального матеріалу, застосовуючи необхідну термінологію; розкриває суть біологічних понять; характеризує основні положення біологічної науки, допускаючи у відповідях неточності; розв'язує прості типові біологічні вправи і задачі звертаючись за консультацією до вчителя; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, звертаючись за консультацією до вчителя, оформляє їх, робить висновки з допомогою вчителя
	8	Учень (учениця) самостійно відтворює навчальний матеріал; відповідає на поставлені запитання, допускаючи у відповідях неточності; порівнює біологічні об'єкти, явища і процеси живої природи, встановлює відмінності між ними; виправляє допущені помилки; розв'язує типові біологічні вправи і задачі користуючись алгоритмом; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, звертаючись за консультацією до вчителя, оформляє їх, робить неповні висновки
	9	Учень (учениця) вільно відтворює навчальний матеріал та відповідає на поставлені запитання; з допомогою вчителя встановлює причинно-наслідкові зв'язки; дає порівняльну характеристику біологічним об'єктам явищам і процесам живої природи; розв'язує стандартні пізнавальні завдання; виправляє власні помилки; самостійно розв'язує типові біологічні вправи і задачі; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить нечітко сформульовані висновки
IV. Високий	10	Учень (учениця) системно відтворює навчальний матеріал у межах програми; дає повні, змістовні відповіді на поставлені запитання; розкриває суть біологічних явищ, процесів; аналізує, систематизує, узагальнює, встановлює причинно-наслідкові зв'язки; використовує знання у нестандартних ситуаціях; самостійно розв'язує біологічні вправи і задачі у межах програми; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить чітко сформульовані висновки
	11	Учень (учениця) логічно та усвідомлено відтворює навчальний матеріал у межах програми; обґрунтовано відповідає на запитання; самостійно аналізує і розкриває закономірності живої природи; наводить приклади, що ґрунтуються на власних спостереженнях; оцінює біологічні явища, закони; виявляє і обґрунтовує причинно-наслідкові зв'язки; аргументовано використовує знання у нестандартних ситуаціях; самостійно розв'язує біологічні вправи і задачі; за інструкцією ретельно виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить логічно побудовані висновки
	12	Учень (учениця) виявляє міцні й глибокі знання з біології; вільно відповідає на ускладнені запитання, з використанням міжпредметних зв'язків; самостійно характеризує біологічні явища і процеси, виявляє особисту позицію щодо них; уміє виокремити проблему і визначити шляхи її розв'язання; користується джерелами інформації, рекомендованими вчителем; вільно розв'язує біологічні вправи і задачі різного рівня складності відповідно до навчальної програми; ретельно виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить самостійні обґрунтовані висновки