Біологія, 6 клас

  05.07.2015
 

Правила роботи з мікроскопом

1. Щоб підготувати мікроскоп до роботи, його треба витягнути з футляру, обережно поставити на стіл на відстані 7–10 см від краю в положенні «штативом від себе».
2. Перед роботою окуляр,об’єктив і дзеркало мікроскопа потрібно обережно протерти спеціальною серветкою.
3. Працювати з мікроскопом треба спокійно, не роблячи різких рухів.
4. Роздивитись окремі деталі будови світлового мікроскопа: тубус, окуляр,об’єктив, штатив із предметним столиком і дзеркалом, макро-та мікрогвинти, діафрагму.
5. Підготувати мікроскоп до роботи та визначити кратність збільшення об’єкта дослідження.
6. Дивитися в окуляр треба лівим оком, при цьому не закриваючи праве.
7. За яскравого сонячного світла мікропрепарат освітлюють, користуючись плоскою поверхнею дзеркала, а за слабкого освітлення — увігнутою його стороною.
8. Регулювати мікрогвинтом чіткість зображення у напрямку «від себе».
9. Опускати тубус мікроскопа треба обережно, не торкаючись об’єктивом мікропрепарату.
10. Закінчивши роботу з мікроскопом, треба протерти штатив і тубус серветкою та прибрати мікроскоп у футляр.

Правила користування лабораторним обладнанням

1. Інструментами та іншими предметами, які належать до лабораторного обладнання, можна користуватися на заняттях тільки з дозволу вчителя.
2. З предметами лабораторного обладнання, виготовленими зі скла (предметне та накривне скельце, піпетка, склянки, препарувальна голка та ін.), треба працювати обережно, щоб не розбити їх.
3. Предметне скло потрібно тримати за краї між великим і вказівним пальцями лівої руки, а накривні — правою.
4. Препарувальні голки, скальпель, пінцет, ножиці треба ставити в парцеляновий або пластмасовий стакан гострими кінцями вниз.
5. Піпетку можна брати тільки за гумовий наконечник, зберігати її треба в чистому виглядій обов’язково у футлярі.

Інтернетурок  http://interneturok.ru/ru/school/biology/6-klass 

Підсумкова контрольна робота,  ІІ семестр 
І варіант
І-ІІ рівень (1 бал за правильно виконане завдання)
1. Укажіть орган рослини, який забезпечує розповсюдження насіння.
A корінь Б пагін В квітка Г плід
2. Замалюйте будову рослинної клітини та позначте її органели.
3. Укажіть частину квітки, у якій міститься насінний зачаток.
A маточка Б тичинка В пелюстка Г чашолистик
4. Укажіть отруйний шапинковий гриб.
A боровик Б мукор В мухомор Г пеніциліум
5. Укажіть органи, які утворюють організм покритонасінної рослини.
A тільки корінь Б тільки пагін В корінь, пагін, насіння Г корінь, пагін, квітка, плід
6. Укажіть ознаки дводольних рослин.
A мичкувата коренева система Б паралельне жилкування В стрижнева коренева система Г одна сім’ядоля у насінині Д листки переважно прості Е листки переважно складні
ІІІ рівень (1,5 бали за правильно виконане завдання)
1. Укажіть функцію, яку виконує коренеплід моркви.
A розмноження спорами Б запасання поживних речовин В розмноження насінням Г захист від несприятливих умов
2. Укажіть тип плоду, який відповідає такій характеристиці: розкривний, сухий, багатонасінний.
A жолудь Б коробочка В горіх Г кістянка
ІV рівень (максимально 3 бали за повну відповідь)
Виберіть одне питання:
1. Опишіть, які пристосування до запилення є у вищих квіткових рослин. Наведіть приклади цих пристосувань у відомих вам видів рослин.
2. Запропонуйте дослід, що доводить необхідність світла для квіткових рослин.
Опишіть схему досліду, та передбачувані результати.

КОНТРОЛЬНА РОБОТА, І СЕМЕСТР

(Правильне розв'язання кожного завдання оцінюється в 0,5 бала).
I.  Виберіть одну правильну відповідь
1. З якої тканини починається розвиток інших тканин?
А провідної                                   В твірної
Б покривної                                   Г основної
2. До складу стінки клітини рослини входить:
А крохмаль                        В жири
Б цукор                               Г целюлоза
3. Який вид кореня утворюється на стеблах або листках?
А головний                                    В бічний
Б додатковий                                  Г стрижневий
4. Які речовини переважно відкладаються про запас в насінні гороху та квасолі
А білки                                В вуглеводи
Б жири                                 Г нуклеїнові кислоти
5. Укажіть процес, під час якого рослини виділяють вуглекислий газ:
А фотосинтез                              В випаровування
Б  дихання                                    Г живлення
6. Які організми належать до паразитичних видів:
А евглена зелена                         В малярійний плазмодій
Б інфузорія-туфелька                  Г губка-бодяга
7. Нерухомий спосіб життя веде:
А хлорела                                  В евглена
Б хламідомонада                       Г вольвокс
(Правильне розв'язання кожного завдання оцінюється в 1 бали).
II.  Розташуйте в логічній послідовності
8. Визначте послідовність складових внутрішньої будови кореня знизу вгору:
А всисна зона                                 В зона поділу
Б зона розтягування                       Г кореневий чохлик
(Правильне розв'язання кожного завдання оцінюється в 2 бали).
ІII. Встановіть відповідність інформації, позначеної цифрами і буквами
9. Приведіть у відповідність видозміни листків і рослини, для яких вони
характерні:

1. вусики                                       А росичка і мухоловка
2. колючки                                    Б алоє і молодило
3. ловильні                                   В горох і чина
4. м'ясисті                                     Г барбарис і кактус         Д цибуля і часник

10. Приведіть у відповідність структури ядра та їхні функції:
1. ядерна оболонка
2. ядерце
3. ядерний сік
4. хромосоми

А. транспорт речовин із цитоплазми до ядра і навпаки
Б. забезпечує взаємодію між структурами ядра
В. є носієм спадкової інформації
Г. здійснює утворення пластид
Д. місце утворення компонентів клітини, на яких синтезуються білки.
11. Приведіть у відповідність значення бактерій та їхніх представників:
А паличка ботулізму
Б паличка ту беркульозу
В кишкова паличка
Г паличка гнилі
Д ціанобактерії

1. псують продукти
2. викликають хвороби людей
3. вступають у мутуалізм
4. виділяють в атмосферу кисень

(Правильне розв'язання кожного завдання оцінюється в 1,5  бали).
IV. Визначте правильну комбінацію варіантів відповідей
12. Виберіть ознаки, що характеризують горох посівний.
Стебло:
1. прямостояче  2. витке 3.чіпке 4.повзуче
Видозміни листа:
1. вусики 2. м'ясисті 3. колючки 4. ловильні
Коренева система:
1. стрижнева 2. мичкувата 3. змішана 4. відсутня

Конспекти уроків  http://biochem.in.ua/nova-programa-rozrobki-urokiv-z-biologiyi-6-kl-do-temi-vstup/

Інструкція з безпеки для учнів під час проведення практичних (лабораторних) робіт у кабінеті (лабораторії) біології загальноосвітнього навчального закладу

 І. Загальні положення.

1.1. Учні, які навчаються в кабінеті (лабораторії) біології, повинні дотримуватись правил безпеки під час проведення навчально-виховного процесу, внутрішнього розпорядку закладу, розкладу навчальних занять, установлених норм та режимів праці та відпочинку.
1.2. Учні можуть знаходитися в кабінеті (лабораторії) біології тільки в присутності вчителя або лаборанта; перебування учнів в лаборантській не допускається.
До практичних і лабораторних робіт у кабінеті (лабораторії) допускаються учні, які пройшли інструктаж з питань безпеки життєдіяльності.
1.3. Про кожний нещасний випадок, що трапився під час проведення занять з біології, постраждалий учень чи очевидець нещасного випадку повинен терміново повідомити вчителю, який направляє постраждалого до медичного працівника, за необхідності викликає швидку медичну допомогу.
1.4. Про вихід з ладу та несправність обладнання учень має повідомити вчителя; той повинен призупинити роботу учнів і повідомити про це керівництво навчального закладу.

ІІ. Вимоги безпеки перед початком робіт.

2.1. Уважно вислухати інструктаж учителя щодо безпечного проведення лабораторної чи практичної роботи.
2.2. Учні повинні:
- ознайомитися та чітко засвоїти порядок і правила безпечного проведення практичної чи лабораторної роботи;
- звільнити робоче місце від предметів, що не потрібні для виконання певної роботи;
- перевірити наявність посуду, приладів, інструментів та інших предметів, необхідних для виконання завдання;
- виконувати тільки ту роботу, яка передбачена завданням уроку (заняття) або доручена вчителем.
2.3. Починати виконувати завдання тільки з дозволу вчителя.

ІІІ. Вимоги під час проведення робіт.

3.1. Працювати лише на своєму робочому місці.
3.2. Чітко виконувати інструкцію з виконання лабораторної (практичної) роботи.
Використовувати інструменти, посуд, прилади та інші матеріали за його призначенням.
3.3. Дотримуватись порядку і чистоти на робочому місці.
3.4. Лабораторне обладнання брати лише з дозволу вчителя, після закінчення роботи повертати його на визначене місце.
3.5. Користуючись скальпелями, ножицями, препарувальними голками, загострені частини цих інструментів спрямовувати тільки на об’єкти, що обробляються.
Передавати ці інструменти ручкою від себе.
3.6. Під час роботи з хімічними речовинами:
- кислоти або луги наливати тільки у скляний посуд. Не доливати воду до - не допускати потрапляння розчинів кислот і лугів на шкіру, очі, одяг.
Якщо розчин кислоти або лугу потрапив на шкіру, очі, то їх слід промити великою кількістю проточної води, при потраплянні на одяг – його слід 3.7. Під час роботи з нагрівальними приладами:
- не притулятися до нагрівного приладу, не нахилятися над його полум’ям;
- сухе пальне нагрівного приладу запалювати сірниками; гасити вогонь нагрівного приладу спеціальним ковпачком.
3.8. Під час виконання робіт, у процесі яких нагрівають рідини:
- закріплювати пробірки з рідиною в затискачах штатива або в тримачах - отвір пробірки спрямовувати у протилежний бік від себе і тих, хто вас - нагрівати горючі рідини тільки на водяній бані.
3.9. Під час роботи з лабораторним посудом, приладами, що виготовлені зі скла:
- брати лабораторний посуд і покривні скельця обережно за краї, щоб запобігти пораненню пальців (не стискаючи їх пальцями);
- уламки розбитого посуду чи приладу не збирати незахищеними руками, слід знімати їх щіточкою у призначений для цього совок.
3.10. Під час роботи з мікроскопом працювати слід відповідно до інструкції з його використання.
3.11. Під час роботи з фіксованими натуральними об’єктами:
- для виготовлення зрізів визначеної товщини з тваринних чи рослинних тканин використовувати прилад – мікротом;
- за умови відсутності мікротомів зрізи робити від руки звичайною бритвою, яку брати правою рукою за рукоятку з поворотом ріжучого краю (леза) на - фарбування зразків рослинних і тваринних об’єктів проводити тими фарбами, реактивами та барвниками, які надав учитель;

Лабораторний практикум http://www.slideshare.net/IgorShuvarsky/ss-45789555

ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ №

ТЕМА. Будова насінини. Мета: вивчити будову насінини дводольних (квасолі) та однодольних (пшениці) рослин, порівняти їх (знайти спільні та відмінні ознаки).
Обладнання: лупа, препарувальний набір, сухе і набубнявіле насіння квасолі й пшениці, таблиця «Будова насіння».
1. Розгляньте сухе та набубнявіле насіння квасолі й зернівку пшениці. Зверніть увагу на їх форму та забарвлення.
2. Препарувальною голкою спробуйте зняти щільну шкірку з насінини квасолі й частину плодової оболонки із зернівки пшениці (сухих і набубнявілих).
Зверніть увагу, в якому випадку вам вдалося зробити це легко, а в якому майже неможливо.
3. Зробіть поздовжні зрізи насіння квасолі і зернівки пшениці.
4. Роздивіться за допомогою лупи будову зародків. Знайдіть сім’ядолі, зародковий корінець, стебельце і брунечку. Визначте місцезнаходження поживних речовин у насінні квасолі і зернівці пшениці.
5. Порівняйте натуральні об’єкти з малюнками у підручнику.
6. Замалюйте будову насіння квасолі і зернівки пшениці, підпишіть назви їхніх 7. Вивчивши будову насіння квасолі і зернівки пшениці, заповніть таблицю.
Покриви
 Будова зародка
Кількість сім’ядоль у зародку
Місцезнаходження поживних речовин
8. За результатами виконаних досліджень сформулюйте висновки.


ТЕМА. Розпізнавання їстівних та отруйних грибів своєї місцевості.
Мета: ознайомитися з різноманітністю шапинкових грибів, навчитися розрізняти їстівні та отруйні гриби; засвоїти правила збирання грибів.
Обладнання: колекції шапинкових грибів, муляжі, препарувальний набір, таблиці, фотографії грибів, довідник.
1. Розгляньте колекцію шапинкових грибів. Пригадайте їхню будову. Знайдіть плодове тіло (шапинку, ніжку), грибницю. Порівняйте зовнішню будову, колір та форму різних шапинкових грибів.
2. Визначте назву грибів за допомогою визначника та під керівництвом учителя.
3. Користуючись підручником, розподіліть запропоновані вам гриби на:
їстівні: _ _ умовно їстівні: _ отруйні: _ _ 4. Порівняйте (попарно) подібні їстівні гриби й отруйні. Зазначте ознаки, за якими їх можна відрізнити. Дані запишіть у таблицю.
Назви грибів (їстівних і отруйних) Ознаки, за якими вони відрізняються І. Бліда поганка і печериці Бліді поганки трохи схожі на печериці, але в блідої поганки нижній бік ІІ. Жовчний гриб і білий гриб ІІІ. Лисички їстівні та несправжні ІV. Їстівні опеньки та несправжні 5. Які гриби називають умовно їстівними? Чи можна їх вживати в їжу?
6. Чому їстівні гриби можуть викликати отруєння організму людини?
7. Сформулюйте висновки, в яких зазначте правила збирання грибів.

Навчальна практика, біологія 6 клас

Дослідження процесу росту вегетативних органів.

Спостереження за розвитком пагона з бруньки.

Транспорт речовин по рослині.

Вегетативне розмноження рослин.

Дослідження умов проростання насіння.
 Екскурсії
Різноманітність рослин  свого краю.  
Вивчення рослинних угруповань

Календарно-тематичне планування,  біологія 6 клас

(70 годин – 2 години на тиждень, із них 6 годин – резервних)

№  уроку	К-ть годин	Дата	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів	Робота з корекції знань	Робота зі здібними учнями
1	4		Вступ. Біологія – наука про життя.  Різноманітність життя (на  прикладах тварин, рослин, грибів, бактерій). Основні властивості живого. Методи вивчення організмів. Науки, що вивчають життя. Поняття про Віруси.	Учень/учениця: називає: - основні властивості живого (ріст, розмноження, взаємодія із зовнішнім середовищем); - відміни живого від неживого; - основні групи організмів (рослини, тварини гриби, бактерії);  -причини різноманітності живих організмів; - науки, що вивчають життя; - методи вивчення організмів (спостереження, опис, порівняння, експеримент); наводить приклади: - застосування біологічних знань у практичній діяльності людини  (медицині, сільському господарстві, у справі охорони природи тощо).	Підбір віршів, загадок про науку біологію та її розділи	Різноманітність життя (на  прикладах тварин, рослин, грибів, бактерій). (Підготовка презентацій)
	10		Тема 1. Клітина Клітина - одиниця живого.   Історія вивчення клітини. Лупа. Мікроскоп. Практична  робота 1. Будова світлового мікроскопа  та робота з ним.  Будова клітини на світлооптичному та електронно-мікроскопічному рівнях. Демонстрування клітин рослин і тварин за допомогою оптичного мікроскопа,  колекцій зображень (у тому числі електронних) клітин рослин і тварин. Практична робота 2.  Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски цибулі та розгляд її за допомогою оптичного мікроскопа. Будова рослинної і тваринної клітини. Надходження речовин у клітину. Лабораторні дослідження: Будова клітини листка елодеї. Рух цитоплазми в клітинах листка елодеї. Утворення нових клітин. Ріст клітин. Основні положення клітинної теорії. Узагальнення знань з теми «Клітина» (тематичне оцінювання)	Учень/учениця: називає: - основні функції клітини: ріст, розмноження, обмін з навколишнім середовищем; - імена вчених, які зробили внесок у вивчення клітини (Р. Гук, Р. Броун, Т. Шванн, М. Шлейден); - основні елементи світлового мікроскопа (об’єктив, окуляр, дзеркало, предметний столик, гвинт налаштування чіткості); - речовини, що входять до складу клітин; - складові частини клітини; - спільні ознаки рослинної і тваринної клітин; - відмінності рослинної і тваринної клітин; - основні положення клітинної теорії;  описує: - історію вивчення клітини; - результати власних спостережень; характеризує: ріст клітин; пояснює: - роль хромосом у поділі клітин; - біологічне значення поділу клітин; розпізнає: - на малюнках: рослинну і тваринну клітини; складові частини клітини (клітинну мембрану, цитоплазму, ядро, вакуолю,  хлоропласти, мітохондрії); - на мікропрепаратах рослинних клітин: цитоплазму, вакуолю, клітинну оболонку; уміє: - налаштувати шкільний оптичний мікроскоп та отримати чітке зображення мікроскопічного об’єкту; - виготовляти  прості мікропрепарати    рослинних клітин; дотримується правил: - роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням; - виконання рисунків біологічних об’єктів; робить висновок: - всі організми складаються з клітин; - клітини рослин і тварин мають спільні риси будови; - клітина була відкрита завдяки винаходу мікроскопа; - більшість органел клітини помітні лише під електронним мікроскопом.	Історія вивчення клітини. Лупа. Мікроскоп (підготовка повідомлень)	Створення колекцій зображень (у тому числі електронних) клітин рослин і тварин.
	8		Тема 2. Одноклітинні організми. Евглена зелена - одноклітинна тварина, (середовища існування, процеси життєдіяльності, будова, роль у природі). Амеба - одноклітинна тварина,   (середовища існування, процеси життєдіяльності, будова, роль у природі). Інфузорія - одноклітинна тварина,  (середовища існування, процеси життєдіяльності, будова, роль у природі). Лабораторні дослідження. Спостереження інфузорій.  Хвороби людини, що викликаються одноклітинними тваринами (на прикладі малярійного плазмодія і дизентерійної амеби). Хламідомонада, хлорела – одноклітинні рослини (середовища існування, процеси життєдіяльності, будова, роль у природі). Дріжджі – одноклітинні гриби.  Бактерії – найменші одноклітинні організми. Будова, поширення, розмноження бактерій. Роль  бактерій у природі  та значення в житті людини. Вольвокс - колоніальний організм. Губка та ульва (зелений морський салат) - багатоклітинні організми. Узагальнення та систематизація знань з теми «Одноклітинні організми»  (тематичне оцінювання) Демонстрування мікропрепаратів одноклітинних організмів; колекцій зображень (у тому числі електронних) одноклітинних, колоніальних організмів, багатоклітинних організмів.	Учень/учениця: називає: - середовища існування одноклітинних організмів; - ім’я вченого, який першим побачив одноклітинні організми (А. Левенгук); - ознаки бактеріальної клітини; наводить приклади: - одноклітинних організмів; - використання людиною хламідомонади, хлорели, дріжджів, бактерій, губок; описує: - будову одноклітинних організмів (на прикладі вивчених); - результати власних спостережень; характеризує: - прояви життєдіяльності в одноклітинних організмів (живлення, дихання, подразливість, розмноження, рух); - пристосування одноклітинних рослин і тварин до середовищ життя; - роль одноклітинних організмів в екосистемах; - особливості будови вольвоксу, губок, ульви; порівнює за вказаними ознаками: - будову і процеси життєдіяльності одноклітинних рослин і тварин; пояснює: - різницю між колоніальними і багатоклітинними організмами; - пристосувальне значення переходу до багатоклітинності; розпізнає:            - одноклітинні організми (із числа вивчених) на малюнках та фотографіях; застосовує знання  для  профілактики інфекційних та паразитарних  захворювань;   дотримується правил роботи з мікроскопом; робить висновок: - клітини можуть бути самостійними організмами.	Вирощува-ння інфузорій в домашніх умовах	Міні-проект (за вибором) Чому скисає молоко? Корисний йогурт. Живі фільтри.
	20		Тема 3. Рослини Рослина – живий організм. Фотосинтез як характерна особливість рослин. Живлення (мінеральне, повіт-ряне) рослин. Дихання рослин. Рухи рослин. Будова рослини. Клітини рослин. Тканини рослин. Органи рослин. Корінь: будова, основні функції (поглинання води та укріплення у ґрунті). Лабораторні дослідження: будова кореня. Органи рослин. Пагін: будова, основні функції (фотосинтез, газообмін, ріст, випаровування води, транспорт речовин). Лабораторні дослідження: будова пагона. Різноманітність та видозміни вегетативних органів. Лабора-торні дослідження: будова бруньки, будова цибулини, кореневища, бульби картоплі, коренеплоду (на прикладі моркви). (тематичне оцінювання) Розмноження рослин: статеве та нестатеве. Вегетативне розмноження рослин. Квітка - орган статевого розмноження. Лабораторні дослідження: будова квітки. Суцвіття. Запилення. Запліднення. Насінина. Лабораторні дослідження: будова насінини. Плід, поширення плодів. Лабораторні дослідження: будова плода. Поняття про класифікацію рослин. Узагальнення та систематизація знань з теми «Рослини» Контрольна робота Демонстрування: - дослідів, що підтверджують: фотосинтез; дихання;  випаровування води; транспорт речовин по рослині; поглинання коренем води; вплив мінеральних речовин на розвиток рослин; - мікропрепаратів внутрішньої будови кореня, стебла, листка. Дослідницький практикум (під час навчальної практики) Дослідження процесу росту вегетативних органів. Спостереження за розвитком пагона з бруньки. Транспорт речовин по рослині. Вегетативне розмноження рослин. Дослідження умов проростання насіння.	Учень/учениця: називає: - основні процеси життєдіяльності рослини (ріст, живлення, фотосинтез, дихання, транспорт речовин); - умови, необхідні для життєдіяльності рослин; - речовини, необхідні для живлення та дихання рослин; - умови за яких відбувається фотосинтез; - ознаки рослинної клітини; - тканини рослин (твірні, покривні, основні, провідні, механічні) та їх функції; - вегетативні органи рослини (корінь, пагін: стебло, листок, брунька,) та їх основні функції; - відмінності коренеплоду і кореневища; - форми розмноження рослин (статеве, нестатеве); - способи запилення; - способи поширення плодів; - умови проростання насінини; наводить приклади: - рухів рослин; - рослин з видозмінами кореня (3-4), - рослин з видозмінами пагона  та його частин (3-4); - способів вегетативного розмноження рослин (3-4); - рослин з різними типами суцвіть, різними типами плодів, різними способами поширення плодів і насіння (3-4); описує: - ріст кореня, пагона; -  розвиток пагона з бруньки; - досліди що підтверджують: фотосинтез; дихання;  випаровування води; транспорт речовин по рослині; поглинання коренем води; вплив мінеральних речовин на розвиток  рослин; - процес запилення, пристосування рослин   до різних способів запилення; - розвиток рослини з насінини; - способи поширення плодів і насіння; - способи поширення плодів і насіння; - результати власних спостережень; характеризує: - автотрофний тип живлення; - будову кореня у зв’язку з функціями поглинання води та укріплення у ґрунті; - будову стебла у зв’язку з функцією транспорту речовин; - будову листка у зв’язку з функціями фотосинтезу, газообміну,  випаровування води; - бруньку як зачаток пагона; - коренеплід як видозмінений корінь;  - цибулину, кореневище, як видозмінені підземні пагони; -  квітку як орган статевого розмноження рослин; - запліднення (злиття статевих клітин, утворення зиготи); порівнює за вказаними ознаками: - процеси фотосинтезу та дихання; - статеве і нестатеве розмноження; пояснює: - значення кореневої системи; - роль судин і ситоподібних трубок  у рослині; - значення мінерального та повітряного живлення в житті рослин; - значення фотосинтезу,  дихання, випаровування води в житті рослин; - біологічне значення видозмін вегетативних органів (на прикладах); - біологічне значення суцвіть, плодів; розпізнає: - органи рослини; - частини пагона, квітки, насінини; визначає: - спосіб запилення за будовою квітки; - спосіб поширення плодів і насіння за особливостями їх будови; уміє: - розмножувати рослини одним із способів вегетативного розмноження; - пророщувати  насіння; - фіксувати результати спостережень; дотримується правил: - роботи  з мікроскопом та лабораторним обладнанням; - виконання рисунків біологічних об’єктів; застосовує знання для догляду за рослинами; робить висновок: - відмінності рослин є наслідком їх здатності  до фотосинтезу; - видозміни органів рослин мають пристосувальний характер; - про зв’язок органів у рослинному організмі.	Відпрацювання біологічних термінів, понять	Міні-проект (за вибором): Листопад. Квіти і комахи. Рослини мандрівники. Рослини хижаки.
	12		Тема 4. Різноманітність рослин Водорості (зелені, бурі, червоні, діатомові). Лабораторні дослідження: Будова зелених нитчастих водоростей. Мохи.   Лабораторні дослідження:   Будова моху. Папороті, хвощі, плауни. Лабораторні дослідження: Будова папоротей. Голонасінні. Лабораторні дослідження:  Будова голонасінних. Покритонасінні (Квіткові). Практична робота: 3. Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних (квіткових) рослин. Сільськогосподарські рослини. Екологічні групи рослин (за відношенням до світла, води, температури). Практична  робота: 4. Ви-значення видів кімнатних рослин, придатних для вирощування в певних умовах. Життєві форми рослин. Рослинні угруповання. Значення рослин для існування життя на планеті Земля. Значення рослин для людини. Узагальнення та систематизація знань з теми «Різноманітність рослин» (тематичне оцінювання) Демонстрування  гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних) рослин, рослинних угруповань.	Учень/учениця: називає: - середовища існування водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин; - групи рослин, які розмножуються спорами; - місце утворення спор у мохів, хвощів, плаунів, папоротей; - групи рослин, які розмножуються насінням; - місце утворення насіння у голонасінних (на прикладі хвойних) та покритонасінних рослин; - основні життєві форми рослин; - основні екологічні групи рослин; - основні типи рослинних угруповань; - рідкісні рослини своєї місцевості; наводить приклади: - зелених (одноклітинних, нитчастих), бурих, червоних, діатомових водоростей (2-3); - мохів, хвощів, плаунів, папоротей (2-3); голонасінних і покритонасінних рослин (4-5); - рослин різних екологічних груп (2-3); - рослин різних життєвих форм (4-5); - панівних рослин різних рослинних угруповань: лісів, степів, лук, боліт (4-5); - пристосувань рослин до середовища існування (4-5); - використання людиною водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин; - сільськогосподарських рослин; описує: - будову тіла водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних (на прикладі хвойних) і покритонасінних (квіткових) рослин; - розмноження водоростей (на прикладі зелених водоростей), мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних (квіткових) рослин;   характеризує: - запліднення рослин, які розмножуються спорами; - запліднення рослин, які розмножуються насінням; - значення водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин у природі; порівнює за вказаними ознаками: - мохи і водорості; - мохи і папороті; - папороті і покритонасінні (квіткові) рослини; - голонасінні та покритонасінні(квіткові) рослини; - рослини різних екологічних груп і життєвих форм; пояснює відповідними прикладами: - пристосувальне значення різних життєвих форм та екологічних груп рослин; - зв'язок між складом рослинних угруповань  та умовами середовища; розпізнає:  - рослини різних систематичних груп (водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних); - основні життєві форми рослин; - рослини різних екологічних груп; - основні типи рослинних угруповань; уміє: - визначати назви рослин  за допомогою атласів-визначників; - визначати до якої групи належить рослина за ознаками будови тіла; робить висновок: - будова організмів – це результат їх пристосування до умов середовища; оцінює: - значення рослин для існування життя на планеті Земля; - значення рослин для людини.	Створення каталогу електронної версії зразків, колекцій зображень рослин, рослинних угруповань.	Міні-проект (за вибором) Як утворився торф і кам’яне вугілля? Викопні рослини.
	9		Тема 5. Гриби. Особливості будови грибів: грибна клітина, грибниця, плодове тіло. Лабораторні дослідження. Будова шапинкових грибів. Особливості живлення грибів. Розмноження та поширення грибів. Практична робота: 5. Розпі-знавання їстівних та отруйних грибів   своєї місцевості. Групи грибів: симбіотичні – мікоризоутворюючі шапинкові гриби. Групи грибів . Лишайники Групи грибів. Сапротрофні – цвільові гриби. Лабораторні дослідження. Будова цвілевих грибів (за допомогою оптичного мікроскопа) Паразитичні гриби (на прикладі трутовиків та збудників мікозів людини). Значення грибів у природі та  житті людини. Контрольна робота Демонстрування їстівних, отруйних, цвілевих, паразитичних грибів; лишайників.	Учень/учениця: називає: - найпоширеніші види грибів своєї місцевості; - ознаки грибної клітини; - спільні риси в будові клітин грибів і рослин;  - спільні риси в будові клітин грибів і тварин; - основні групи грибів за їх способом живлення; - способи розмноження грибів; - групи лишайників; наводить приклади: - використання людиною грибів та лишайників; - їстівних та отруйних грибів свого краю; - співіснування грибів з рослинами; описує: - особливості живлення грибів; -  будову грибниці, плодового тіла; - будову лишайників; - результати  спостережень цвілевих грибів за допомогою оптичного мікроскопа; порівнює за визначними ознаками: - гриби і рослини;  - цвілеві та шапинкові гриби;   пояснює: - взаємозв’язок грибів і вищих рослин; - співіснування грибів і водоростей у лишайниках; - роль грибів у екосистемах; - значення штучного вирощування грибів; - як відрізнити отруйні гриби (на прикладах видів своєї місцевості); - негативні наслідки вживання в їжу продуктів, що вражені цвілевими грибами; розпізнає: - їстівні та отруйні гриби своєї місцевості; - накипні,  листуваті, кущисті лишайники; дотримується правил: - роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням; - виконання рисунків біологічних об’єктів; застосовує знання для: - зберігання продуктів харчування; - профілактики захворювань, що спричиняються грибами; - профілактики отруєння грибами;  оцінює: - значення грибів та лишайників у біосфері.	Створення електронної версії каталогу їстівних, отруйних, цвілевих, паразитичних грибів; лишайників	Міні-проект Гриби у біосфері та житті людини.
	2		Узагальнення Будова та життєдіяльність організмів	Учень/учениця: називає: - ознаки основних груп організмів (рослин, грибів, бактерій); - спільні ознаки клітин рослин, тварин, грибів, бактерій; - відмінності бактерій від рослин і грибів; порівнює за визначеними ознаками: - будову і процеси життєдіяльності основних груп організмів (рослин, грибів, бактерій); розпізнає: - представників основних груп організмів на малюнках, фотографіях та за описом;  робить висновок: всі організми складаються з клітин ;  клітині притаманні всі функції, які притаманні живому.

Екскурсії (під час навчальної практики)

Різноманітність рослин  свого краю.  

Вивчення рослинних угруповань.

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з біології

При оцінюванні рівня навчальних досягнень з біології враховується:

• рівень оволодіння біологічними ідеями, що становлять важливу складову загальнолюдської культури: рівні організації живої природи, зв'язок будови і функцій організмів, історичний розвиток органічного світу, різноманітність організмів, цілісність і саморегуляція живих систем, зв'язок людини і природи;
• рівень умінь використовувати теоретичні знання у практичній діяльності, під час розв'язування задач чи вправ різного типу, уміння робити висновки та узагальнення на основі практичної діяльності;
• рівень оволодіння практичними уміннями та навичками спостереження та дослідження природи, виконання лабораторних та практичних робіт.

Всі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці.

Рівні навчальних досягнень учнів	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
I. Початковий	1	Учень (учениця) з допомогою вчителя або з використанням підручника (робочого зошита) розпізнає і називає окремі біологічні об'єкти; знає правила техніки безпеки при виконанні лабораторних та практичних робіт
	2	Учень (учениця) намагається відтворити окремі факти, з допомогою вчителя або з використанням підручника (робочого зошита), наводить елементарні приклади біологічних об'єктів і їх окремі ознаки; за інструкцією і з допомогою вчителя фрагментарно виконує лабораторні та практичні роботи без оформлення
	3	Учень (учениця) відтворює окремі факти, з допомогою вчителя або з використанням підручника фрагментарно характеризує окремі ознаки біологічних об'єктів; відповідає на запитання, що потребують однослівної відповіді; за інструкцією і з допомогою вчителя фрагментарно виконує лабораторні та практичні роботи без належного оформлення
II. Середній	4	Учень (учениця) з допомогою вчителя або з використанням підручника відтворює незначну частину навчального матеріалу, дає визначення окремих біологічних понять, дає неповну характеристику загальних ознак біологічних об'єктів; у відповідях може допускати помилки; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи з неповним їх оформленням
	5	Учень (учениця) відтворює основний зміст навчального матеріалу, відповідаючи на запитання вчителя; характеризує загальні ознаки біологічних об'єктів; дає визначення окремих біологічних понять; наводить приклади, що ґрунтуються на матеріалі підручника; у відповідях може допускати помилки; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи, частково оформляє їх
	6	Учень (учениця) самостійно, але неповно відтворює навчальний матеріал, частково дотримується логіки його викладу; відповідає на окремі запитання; у цілому правильно вживає біологічні терміни; характеризує будову та функції окремих біологічних об'єктів за планом; у відповідях допускає помилки; розв'язує прості типові біологічні вправи і задачі з допомогою вчителя; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх без висновків
III. Достатній	7	Учень (учениця) самостійно відтворює більшу частину навчального матеріалу, застосовуючи необхідну термінологію; розкриває суть біологічних понять; характеризує основні положення біологічної науки, допускаючи у відповідях неточності; розв'язує прості типові біологічні вправи і задачі звертаючись за консультацією до вчителя; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, звертаючись за консультацією до вчителя, оформляє їх, робить висновки з допомогою вчителя
	8	Учень (учениця) самостійно відтворює навчальний матеріал; відповідає на поставлені запитання, допускаючи у відповідях неточності; порівнює біологічні об'єкти, явища і процеси живої природи, встановлює відмінності між ними; виправляє допущені помилки; розв'язує типові біологічні вправи і задачі користуючись алгоритмом; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, звертаючись за консультацією до вчителя, оформляє їх, робить неповні висновки
	9	Учень (учениця) вільно відтворює навчальний матеріал та відповідає на поставлені запитання; з допомогою вчителя встановлює причинно-наслідкові зв'язки; дає порівняльну характеристику біологічним об'єктам явищам і процесам живої природи; розв'язує стандартні пізнавальні завдання; виправляє власні помилки; самостійно розв'язує типові біологічні вправи і задачі; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить нечітко сформульовані висновки
IV. Високий	10	Учень (учениця) системно відтворює навчальний матеріал у межах програми; дає повні, змістовні відповіді на поставлені запитання; розкриває суть біологічних явищ, процесів; аналізує, систематизує, узагальнює, встановлює причинно-наслідкові зв'язки; використовує знання у нестандартних ситуаціях; самостійно розв'язує біологічні вправи і задачі у межах програми; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить чітко сформульовані висновки
	11	Учень (учениця) логічно та усвідомлено відтворює навчальний матеріал у межах програми; обґрунтовано відповідає на запитання; самостійно аналізує і розкриває закономірності живої природи; наводить приклади, що ґрунтуються на власних спостереженнях; оцінює біологічні явища, закони; виявляє і обґрунтовує причинно-наслідкові зв'язки; аргументовано використовує знання у нестандартних ситуаціях; самостійно розв'язує біологічні вправи і задачі; за інструкцією ретельно виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить логічно побудовані висновки
	12	Учень (учениця) виявляє міцні й глибокі знання з біології; вільно відповідає на ускладнені запитання, з використанням міжпредметних зв'язків; самостійно характеризує біологічні явища і процеси, виявляє особисту позицію щодо них; уміє виокремити проблему і визначити шляхи її розв'язання; користується джерелами інформації, рекомендованими вчителем; вільно розв'язує біологічні вправи і задачі різного рівня складності відповідно до навчальної програми; ретельно виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить самостійні обґрунтовані висновки